Річард Алан Кларк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кларк.
Річард Алан Кларк
Народився27 жовтня 1950(1950-10-27)[1] (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Dorchester[d], Бостон, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпосадова особа, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПенсільванський університет
MIT Sloan школа менеджментуd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаAssistant Secretary of State for Political-Military Affairsd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяДемократична партія США Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Особ. сторінкаrichardaclarke.net Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Річард Алан Кларк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Річард Алан Кларк (англ. Richard Alan Clarke;  народився 27 жовтня 1950 року, Дорчестер, штат Массачусетс, США) — американський політик і публіцист, колишній радник адміністрації президента США, спеціаліст по боротьбі з тероризмом.

Працював у Державному департаменті США, у 1990-х займався координуванням боротьби з тероризмом, був радником президентів.

Здобув широку популярність за свою роль у діяльності по боротьбі з тероризмом при адміністрації Клінтона і Буша-мол. (контртерористичний «цар»[2]). У березні 2004 року виступив в передачі CBS 60 хвилин[3], видав мемуари «Проти всіх ворогів: Війна Америки з тероризмом», присвячені його службі в уряді та перед комісією з розслідування терактів 9/11[en][4][5]. У всіх трьох випадках Кларк надзвичайно різко відгукнувся про діяльність адміністрації Дж. Буша в боротьбі з тероризмом і звинуватив її в повному ігноруванні загрози від Аль-Каїди перед атаками 11 вересня.[6]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1950 році в родині бостонського працівника кондитерського виробництва та медсестри.[7]

Отримав ступінь бакалавра в Пенсільванському університеті (1972, обраний у Sphinx Senior Society[en])[8].

З 1973 по 1978 рік працював у Пентагоні (DoD) в якості аналітика з питань ядерної зброї і безпеки європейських країн. В 1978 році отримав ступінь магістра з менеджменту в MIT (1978).[9]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Працював у Державному департаменті США з 1979 року на посаді провідного аналітика, також брав участь у роботі бюро військово-політичних відносин[en] (PM) до 1985 року. За адміністрації Рейгана (1985-1989) був заступником помічника держсекретаря США з розвідки[en]. В адміністрації Дж. Буша старшого обіймав посаду помічника держсекретаря США з військово-політичних відносин[en] (очолював бюро PM).

У 1992 році став головою Групи антитерористичної безпеки (англ. Counter-terrorism Security Group)[10] і увійшов до складу Ради національної безпеки США, де займався координуванням протитерористичнох діяльності різних агентств.[11] У 1998 році президент Білл Клінтон призначив його на посаду Національного координатора з питань безпеки, захисту інфраструктури й контртероризму.

У 2001 році почав роботу в адміністрації президента Дж. Буша молодшого, ставши спеціальним радником президента в боротьбі з тероризмом, потім — радником президента з питань безпеки в кіберпросторі. Після цього очолив президентську раду по захисту найважливіших об'єктів інфраструктур (President's Critical Infrastructure Protection Board, PCIPB).[12]

Залишив адміністрацію президента в січні 2003 року.[13] Після відставки займався викладанням (інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді при Гарвардському університеті), виступав у ЗМІ, публікував книги.

У серпні 2013 року увійшов до складу комісії з нагляду за АНБ та іншими розвідувальними відомствами (англ. Review Group on Intelligence and Communications Technology).[14][15] Крім нього в комісії ще два колишніх працівника Білого Дому і колишній заступник директора ЦРУ[16].

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Против всех врагов: война Америки с терроризмом / Against All Enemies: Inside America’s War on Terror, 2004, ISBN 0-7432-6024-4[17][18]
  • Об идеях более эффективной контртеррористической политики / Defeating the Jihadists: A Blueprint for Action, 2004 — ISBN 0-87078-491-9
  • Ваше правительство подводит вас: разорвать круг бедствий национальной безопасности / Your Government Failed You: Breaking the Cycle of National Security Disasters, 2008. ISBN 978-0-06-147462-0
  • Кибервойна: новая угроза национальной безопасности и пути её преодоления[19] / Cyberwar. The Next Threat to National Security and What to Do About It. Richard A. Clarke, Robert K. Knake. — Ecco, HarperCollins — 2010. 290 страниц.[20][21][22][23]
  • Как Китай ворует наши секреты / How China Steals Our Secrets, 2012, New York Times[24]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Babelio — 2007.
  2. ↑ Новые взрывные обвинения по терактам 9/11 («The Daily Beast», США), 2011-08-12
  3. ↑ Clarke’s Take on Terror from CBS News
  4. ↑ Джордж Буш утратил преимущество. Его обвинили в пренебрежении вопросами безопасности // Борис Волхонский, Газета «Коммерсантъ» № 52 от 24.03.2004, стр. 9
  5. ↑ Буш отредактирует доклад комиссии по расследованию терактов в США // Lenta.ru 2004-04-04
  6. ↑ Книга Ричарда Кларка вызвала яростные опровержения со стороны Белого дома. Первый Канал. 22 марта 2004. Процитовано 7 грудня 2013.
  7. ↑ Richard Clarke Biography. Encyclopedia of World Biography. Advameg, Inc. Процитовано 3 квітня 2012.
  8. ↑ Senior Society, Sphinx. Class of 1972. Sphinx Senior Society. Архів оригіналу за березень 27, 2012. Процитовано 3 квітня 2012.
  9. ↑ Bio.Richard Clarke, «NNDB.com»
  10. ↑ Администрация Клинтона предупреждала Буша об «Аль-Каеде». Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 26 квітня 2018.
  11. ↑ Ричард Кларк, бывший советник США по нацбезопасности, считает, что Америка не сможет победить терроризм | KM.RU
  12. ↑ США нашли ещё одну угрозу. Вчера в США появилась ещё одна спецслужба — по безопасности в киберпространстве // ОЛЬГА Ъ-БЕРЕЗИНЦЕВА, Газета «Коммерсантъ» № 191 от 18.10.2001, стр. 10
  13. ↑ Один из самых высокопоставленных «компьютерщиков» в американском правительстве объявил об уходе с государственной службы. [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] // 30.01.2003
  14. ↑ ANDREA PETERSON (22 серпня 2013). Obama’s ‘outside experts’ for NSA review are former intel and White House staffers (англ.). The Washington Post. Процитовано 4 грудня 2013. Obama administration's surveillance review panel will include former intelligence and White House staffers, including Michael Morell, Richard Clarke, Cass Sunstein and Peter Swire.
  15. ↑ ANDREA PETERSON (23 серпня 2013). Obama pick for NSA review panel wanted paid, pro-government shills in chat rooms (англ.). Процитовано 4 грудня 2013. The Obama administration is reportedly proposing Cass Sunstein as a member of a panel to review the surveillance practices of the National Security Agency (NSA), among other former White House and intelligence staffers.
  16. ↑ President Obama's NSA review panel isn't the change we need Questionable appointments and a vast scope could make real progress unlikely (англ.). The Verge. 29 серпня 2013. Процитовано 4 грудня 2013. On Tuesday, President Barack Obama officially announced the five men in charge of reviewing the secretive and powerful US intelligence apparatus: Richard A. Clarke, Michael Morell, Cass Sunstein, Geoffrey Stone, and Peter Swire. The group — which includes three former White House advisors and one former CIA deputy director ...; Statement by the Press Secretary on the Review Group on Intelligence and Communications Technology — Пресс-релиз Белого Дома
  17. ↑ Ричард Кларк: в терактах 11 сентября виноват Буш // Lenta.ru, 2004-03-25
  18. ↑ Компромат на Буша стал бестселлером в США // Lenta.ru 2004-03-29
  19. ↑ Иногда также: Третья мировая война: какой она будет? Высокие технологии на службе милитаризма; Мировая кибервойна
  20. ↑ Book Reviews | IISS. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 26 квітня 2018.
  21. ↑ КИБЕРВОЙНА И КИБЕРМИР РИЧАРДА КЛАРКА [Архівовано 2013-12-12 у Wayback Machine.] // ПИР-центр, ИНДЕКС БЕЗОПАСНОСТИ № 1 (104), Том 19
  22. ↑ «Одна кибератака — и Америка рухнет через 15 минут» // Глауко Маджи, La Stampa 2010-05-10
  23. ↑ Третья мировая кибервойна уже началась // DW.de, 20.07.2011
  24. ↑ Clarke, Richard A. (3 квітня 2012). How China Steals Our Secrets. The New York Times. Процитовано 3 квітня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]