Севідов Юрій Олександрович

Ф
Юрій Севідов
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Олександрович Севідов
Народження 24 серпня 1942(1942-08-24)
  Москва, СРСР
Смерть 11 лютого 2010(2010-02-11) (67 років)
  Марбелья, Малага, Андалусія, Іспанія
Поховання Востряковський цвинтар
Зріст 185 см
Вага 82 кг
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959―1960
1960―1965
1970―1971
1972
1974
СРСР «Молдова» (Кишинів)
СРСР «Спартак» (Москва)
СРСР «Кайрат» (Алма-Ата)
СРСР «Шахтар» (Донецьк)
СРСР «Спартак» (Рязань)
10 (0)
146 (71)
63 (22)
16 (7)
5 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1964 СРСР СРСР (олімпійська)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1975―1977
1978―1979
1980―1981
1984
1985
1987
1997
1998
СРСР ФШМ (Москва)
СРСР «Динамо» (Вологда)
СРСР «Спартак» (Рязань)
СРСР «Шинник» (Ярославль)
СРСР «Динамо» (Махачкала)
СРСР «Нефтчі» (Баку)
Росія «Магнезит» (Сатка)
Росія «Патріот» (Москва)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 14 лютого 2010.

Ю́рій Олекса́ндрович Севі́дов (24 серпня 1942, Москва — 11 лютого 2010, Марбелья, Іспанія) — радянський футболіст, тренер і спортивний оглядач. Майстер спорту (з 1961). Син відомого радянського футбольного тренера О. О. Севідова.

Кар'єра футболіста

[ред. | ред. код]

Севідов народився 24 серпня 1942 року в Москві. Свою ігрову кар'єру він розпочав у 1959 році в кишинівській «Молдові», а в 1960 році перейшов у московський «Спартак», де провів найкращі роки своєї футбольної кар'єри. У перший же рік Севідов став найкращим бомбардиром першості країни. У столичному клубі Севідов грав п'ять років. У 1961 році «Спартак» виграв бронзу першості СРСР, в 1962 році став чемпіоном, а в 1963 році зайняв друге місце. У 1963 і 1965 Севідов у складі своєї команди виграв Кубок СРСР.

У 1965 році Севідов, перебуваючи за кермом автомобіля, збив людину, яка пізніше померла у лікарні. Футболіст був засуджений до десяти років позбавлення волі. Через чотири роки Севідова випустили з в'язниці за амністією, і він став гравцем алма-атинського клубу «Кайрат».

У 1972 році Севідов приєднується до складу донецького «Шахтаря», який на той час виступав у Першій лізі чемпіонату СРСР з футболу. Попри свою успішну гольову статистику за донеччан (7 голів за 16 матчів разом з українцями Анатолієм Коньковим та Віктором Прокопенком), він пішов з клубу через високу конкуренцію з Коньковим, яка спричиняла у «роздягальні» дуже гострі конфлікти між ними.[1]

Завершив свою футбольну кар'єру форвард у розташуванні рязанського «Спартака».

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1970-і роки Севідов почав тренерську кар'єру, але великих успіхів не досяг. Широку популярність Севідов здобув як футбольний коментатор і оглядач. Останні роки Севідов був колумністом видання «Советский спорт» і часто виступав у ролі експерта в спортивних телевізійних передачах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://donjetsk.com/retro/29528-kak-konkov-v-doneczk-cherez-kiev-popal.html | Как Коньков в Донецк через Киев попал

Посилання

[ред. | ред. код]