Середні десантні кораблі проєкту 770
 Лівійський корабель проєкту
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Polnocny-class |
| Будівники: | |
| Оператори: | |
| Наступник: | |
| Підкласи: |
|
| У експлуатації: | 1967 |
| Побудовано: | 108 |
| Активні: | 33 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | танко-десантний корабель |
| Водотоннажність: | 834 тонн повного завантаження (Polnocny-B) |
| Довжина: | 73 м |
| Ширина: | 9,6 m |
| Висота борту: | 23 м[1] |
| Осадка: | 2,3 м |
| Двигуни: | 2 Коломна 40-Д двотактні дизелі, 2 вали, 4,400 к.с |
| Швидкість: | 18 вузлів (33 км/год) |
| Дальність плавання: | 1.000 миль (2.000 км) на 18 вуз. (33 км/год) |
| Екіпаж: | 41 |
| Озброєння: |
|
Середні десантні кораблі проєкту 770 (за класифікацією НАТО Polnocny-class) — великий клас десантних кораблів. Вони були розроблені у Польщі у кооперації з радянським флотом і будувались у Польщі протягом 1967 - 2002 рр. Досі входять до складу флотів декількох країн і деякі були перероблені для цивільного використання. Кодифікована назва проєкту походить від назви Stocznia Północna (Північна верф) у Ґданську, де їх будували. Станом на 1986 рік було побудовано 107 одиниць (останні 16 на Stocznia Marynarki Wojennej (Верф військового флоту) у Гдині, Польща). У 2002 році у Гдині було побудовано один корабель сучасного проєкту NS-722 для Ємену. До 1963 року класифікувались, як танкодесантні кораблі.
Десантні кораблі проєкту 770 класифікуються у ВМФ Російської федерації, як середні десантні кораблі і є меншим еквівалентом західних танко-десантних кораблів. Вони оснащені носовими апарелями, які дозволяють безпосереднє десантування на берег. Варіант проєкту 773 (The Polnocny-C) може нести 8 бронетранспортерів, або 250 тонн вантажів. На відміну від західних аналогів, ці кораблі можуть забезпечувати достатню вогневу підтримку для десанту за допомогою бортових систем залпового вогню. Інше озброєння складають протиповітряні засоби та зенітні ракети короткого радіуса дії.
Клас кораблів складається з декількох підкласів, що різняться за розміром та місткістю:
- Проєкт 770 (Polnocny-A) (збудовано 46):
- Водотоннажність: 800 тонн повного завантаження
- Довжина: 73 м
- Швидкість: 19 вузлів (35 км/год)
- Проєкт 771 (Polnocny-B) (збудовано 36):
- Водотоннажність: 834 тонн повного завантаження
- Довжина: 73 м
- Швидкість: 18 вузлів (33 км/год)
- Проєкт 773 (Polnocny-C) (збудовано 24)
- Водотоннажність: 1150 тонн повного завантаження
- Довжина: 81.3 м
- Швидкість: 18 вузлів (33 км/год)
- Проєкт 776 (Модифікований Polnocny-C) Десантний корабель управління (збудовано 1)
- Водотоннажність: 1253 тонн повного завантаження
- Довжина: 81.3 м
- Швидкість: 18 вузлів (33 км/год)
- Проєкт 773-У (Polnocny-D) (збудовано 4)
- Водотоннажність: 1233 тонн повного завантаження
- Довжина: 81.3 м
- Швидкість: 16 вузлів (30 км/год)
- Авіаційне оснащення: Одна гелікоптерна платформа
- NS-722 class (збудовано 1 у 2002 році)
- Водотоннажність: 1,410 тонн повного завантаження
- Довжина: 88.7 м
- Швидкість: 17 вузлів (31 км/год)
- Авіаційне оснащення: Одна гелікоптерна платформа
За рахунок великої кількості побудованих одиниць, кораблі проєкту довгий час складали основу радянських морських десантних сил і забезпечували радянській морській піхоті ефективні спроможності проєкції сили. Вони були поступово заміщені на користь суден на повітряні подушці та декільна досі знаходяться у строю.
- Ангола: 3 кораблі
- Алжир: 1 Polnocny-B
- Азербайджан: 2 Polnocny-A, 2 Polnocny-B
- Болгарія: 2 Polnocny-A (1 знятий, 1 використовується [2])
- Єгипет: 3 Polnocny-A
- Індія: 4 Polnocny-D
- Лівія: 2 Polnocny-C[3][4][5]
- Росія: 6 Polnocny-B
- Сирія: 3 Polnocny-B
- Україна: 1 Polnocny-C (L401 «Юрій Олефіренко»)
- В'єтнам: 3 Polnocny-B
- Ємен: 1 NS-722[6][7]
- Перелік кораблів і суден радянського флоту[en]
- Перелік кораблів і суден Росії за номером проєкту[en]
- Watts, A.J.(2006); Jane's warship recognition guide; Collins; ISBN 0-06-084992-4
- Jarosław Ciślak; Polska Marynarka Wojenna 1995 (Polish Navy 1995); Lampart, Warsaw 1995; ISBN 978-83-86776-08-5
- ↑ Couhat Jean. Combat Fleets of the world 1982/1983 Their Ships, Aircraft, and Armament Paris: Editions Maritimes et d'Outre-Mer, 1981 ISBN 0-87021-125-0 Library of Congress Catalog Card Number: 78-50192 Pg.3
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Wertheim, Eric (2007). The Naval Institute Guide to Combat Fleets of the World. Annapolis: Naval Institute Press. с. 448. ISBN 9781591149552.
- ↑ Trials of Landing Ship Ibn Haritha. Zagreb: Adria-Mar Shipbuilding Ltd. 2009. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
- ↑ Libya threatens to bomb North Korea-flagged tanker. BBC News. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за жовтень 26, 2006. Процитовано 12 лютого 2007.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Marines: August 6, 2002. Strategypage.com. 6 серпня 2002. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2013.
- www.globalsecurity.org [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Indian Navy Polnochy class landing ship [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.] Bharat-rakshak.com
- All Polnocny-A Class Landing Ships - Complete Ship List [Архівовано 3 травня 2016 у Wayback Machine.]
- All Polnocny-B Class Landing Ships - Complete Ship List [Архівовано 3 травня 2016 у Wayback Machine.]
- All Polnocny-C Class Landing Ships - Complete Ship List [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Михайло Жирохов (8 травня 2018). Опора української морської піхоти. uprom.info. Національний промисловий портал. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 9 травня 2018.