У комп’ютерному програмуванні це один зі способів розмовної класифікації мов програмування чи система типів мови робить її строго типізованою або слабко типізованою. Точного технічного визначення цього терміну немає. Різні автори не мають єдиної думки щодо неявного значення термінів і відносного рейтингу «сили» систем типів основних мов програмування.З тої ж причини автори, які хочуть однозначно писати про системи типів, часто уникають термінів «сильна типізація» та «слабка типізація» на користь конкретних виразів, таких як «безпека типів».
Загалом, строго типізована мова має суворіші правила типізації під час компіляції, а це означає, що помилки та відмови виникають частіше. Більшість цих правил впливає на призначення змінних, значення, що повертаються функцією, аргументи процедури та виклик функції. Динамічно типізовані мови (де перевірка типів відбувається під час виконання) також можуть бути строго типізовані. Важливо пам'ятати, що в динамічно типізованих мовах значення, мають типи,а не змінні. Слабко типізована мова має більш вільні правила типізації. Вільні правила можуть давати непередбачувані або навіть помилкові результати або може виконувати неявне перетворення типів під час виконання. [1]Прихильники слабко типізованих мов вважають такі занепокоєння перебільшеннями та вбачають, що статична типізація створює експоненціально більший набір проблем.[2]Іншою, але спорідненою концепцією є прихований тип.
Барбара Лісков і С.Зіллес у 1974 році дали визначення строго типізованої мови, як мови у якій: «Кожного разу, коли об’єкт передається від функції, що викликає до викликаної функції, його тип повинен бути сумісний із типом, оголошеним у викликаній функції». [3] К. Джексон у 1977 році писав: «У строго типізованій мові кожна область даних матиме окремий тип, і кожен процес встановлюватиме свої вимоги до зв’язку в термінах цих типів». [4]
Доказами "сильної" або "слабкої" є кілька різних рішень мовного дизайну. Багато з них точніше розуміти як наявність або відсутність безпеки типу, безпеки пам’яті, статичної перевірки типу або динамічної перевірки типу . «Сильна типізація», найчастіше стосується використання типів мов програмування для того, щоб:
Таким чином, для досягнення цих цілей використовується багато дисциплін «сильної типізації».
Деякі мови програмування дозволяють легко використовувати значення одного типу таким чином, ніби це значення іншого типу. Іноді це описується як "слабкий тип". Ааз Марух, наприклад, зауважує, що «приведення типів виникає, коли у вас є статично типізована мова, і ви використовуєте синтаксичні особливості мови, щоб примусово використовувати один тип, якби це був інший тип.Приведення типів зазвичай є симптомом слабкого друку.З іншого боку, перетворення, створює абсолютно новий об’єкт відповідного типу»[5].
Інший приклад, GCC описує це як каламбур типізації, та попереджає, що це порушить строгі псевдоніми. Thiago Macieira обговорює низку проблем, які можуть виникнути, коли набір текстів змушує компілятор робити невідповідні оптимізації.[6] Прикладів мов, які дозволяють неявне приведення типів, але безпечним для типів способом є багато. До прикладу, і C++ і C# дозволяють програмам визначати оператори для перетворення значення з одного типу в інший з чітко визначеною семантикою. За умови, коли компілятор C++ стикається з таким перетворенням, він розглядає операцію так само, як виклик функції. Навпаки, перетворення значення в тип C void* — небезпечна операція, невидима для компілятора.
Деякі мови програмування відображають вказівники, як числові значення і дозволяють користувачам виконувати арифметичні дії над ними.Іноді ці мови називають «слабко типізованими», оскільки арифметика вказівників може бути використана для обходу системи типів мови.
Деякі мови програмування підтримують об’єднання без тегів, що дозволяє відображати значення одного типу у вигляді значень іншого типу.
У статті Луки Карделлі Типове програмування [7] автор описує «сильну систему типу» як система, в якій відсутня можливості неперевіреної помилки типу виконання. В іншому тексті відсутність неперевірених помилок часу виконання визначають як безпека або безпека типу; Ранні статті Тоні Хоара називають цю властивість "безпекою . [8]
В деяких мовах програмування відсутні статичні перевірки типів. У багатьох таких мовах легко писати програми, які були б відхилені більшістю статичних перевірок типів. Наприклад, змінна може зберігати або число, або логічне значення "false".Важливо звернути увагу на те, що деякі з цих визначень є суперечливими, інші - концептуально незалежними, а треті є окремими випадками (з додатковими обмеженнями) інших, більш «ліберальних» (менш сильних) визначень. Через велику розбіжність між цими визначеннями можна спиратимсь на твердження щодо більшості мов програмування, що вони або сильно, або слабко типізовані. Наприклад:
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)