Система технологічних інновацій

Технологічна система інновацій — це концепція, розроблена в рамках наукового напряму дослідження інновацій, яка пояснює природу та швидкість технологічних змін.[1] Технологічна система інновацій може бути визначена як «динамічна мережа агентів, що взаємодіють у певній економічній/промисловій сфері в рамках певної інституційної інфраструктури та беруть участь у створенні, розповсюдженні та використанні технологій».[2][3]

Цей підхід можна застосовувати на трьох рівнях аналізу: до технології як сфери знань, до продукту або артефакту, а також до набору взаємопов'язаних продуктів та артефактів, спрямованих на задоволення певної (суспільної) функції.[4] Особливо ефективно цей підхід застосовується для пояснення того, чому та як стійкі (енергетичні) технології розвивалися та поширювалися в суспільстві або, навпаки, не отримали належного розвитку.

Історичне підґрунтя

[ред. | ред. код]

Концепція технологічної системи інновацій була введена в рамках ширшої теоретичної школи під назвою підхід інноваційна система. Основна ідея цього підходу полягає в тому, що детермінанти технологічних змін не обмежуються лише окремими підприємствами або дослідницькими інститутами, а також включають ширші суспільні структури, в яких ці підприємства та інститути функціонують.[5][6]

Метою аналізу технологічної системи інновацій є дослідження розвитку певної технологічної галузі в термінах структур і процесів, які підтримують або перешкоджають цьому розвитку. Цей підхід має дві ключові аналітичні відмінності: він підкреслює важливість знань як джерела інновацій та акцентує увагу на системній динаміці.[7]

Структури

[ред. | ред. код]

Компоненти системи технологічної інновації називаються структурами. Вони є відносно стабільними елементами системи і складаються з трьох основних категорій: Актори, інституції та технологічні фактори.[8][9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ R.E.H.M. Smits, Innovation studies in the 21st century, Technological Forecasting and Social Change 69 (2002) 861-883.
  2. ↑ Shubbak, Mahmood H. (1 травня 2019). The technological system of production and innovation: The case of photovoltaic technology in China (PDF). Research Policy. New Frontiers in Science, Technology and Innovation Research from SPRU’s 50th Anniversary Conference (англ.). 48 (4): 993—1015. doi:10.1016/j.respol.2018.10.003. ISSN 0048-7333. S2CID 158742469.
  3. ↑ B. Carlsson, R. Stankiewicz, On the Nature, Function, and Composition of Technological systems, Journal of Evolutionary Economics 1 (1991) 93-118.
  4. ↑ S. Jacobsson, A. Johnson, The Diffusion of Renewable Energy Technology: An Analytical Framework and Key Issues for Research, Energy Policy 28 (2000) 625-640.
  5. ↑ C. Freeman, The 'National System of Innovation' in historical perspective, Cambridge Journal of Economics 19 (1995) 5-24.
  6. ↑ B.-Å. Lundvall, Innovation as an interactive process: from user-producer interaction to the national system of innovation, in: G. Dosi, C. Freeman, R. Nelson, G. Silverberg, and L. Soete (Eds.), Technical Change and Economic Theory Innovation as an interactive process: from user-producer interaction to the national system of innovation, Pinter, London, 1988.
  7. ↑ M.P. Hekkert, R.A.A. Suurs, S.O. Negro, S. Kuhlmann, R.E.H.M. Smits, Functions of Innovation systems: A new approach for analyzing technological change, Technological Forecasting & Social Change 74 (2007) 413-432.
  8. ↑ Vuong, Quan-Hoang (2018). The (ir)rational consideration of the cost of science in transition economies. Nature Human Behaviour. 2 (1): 5. doi:10.1038/s41562-017-0281-4. PMID 30980055. S2CID 46878093.
  9. ↑ Edquist, C. (1997). Institutions and organizations in systems of innovation. Systems of Innovation - Technologies, Institutions and Organizations. Pinter, London.