Слизняк шляховий плямистий

Слизняк шляховий плямистий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Черевоногі (Gastropoda)
Ряд: Стебельчастоокі (Stylommatophora)
Родина: Arionidae
Рід: Шляховий слизняк (Geomalacus)
Вид: Слизняк шляховий плямистий
Біноміальна назва
Geomalacus maculosus
Allman, 1843[2]

Синоніми[5]
*Geomalacus grandis Simroth, 1894[3]
Посилання
Вікісховище: Geomalacus maculosus
Віківиди: Geomalacus maculosus
МСОП: 9049
NCBI: 145628

Слизняк шляховий плямистий, або слизняк Керрі[6] (Geomalacus maculosus) — вид наземних черевоногих молюсків з родини Arionidae.

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною цього виду є північно-західна Іспанія та Португалія, де він трапляється в Серра-да-Ештрела (Португалія), Галісії та кантабрії (Іспанія). Він також широко поширений у західній Ірландії, де є заповідним видом, який зараз вважається давньою інтродукцією.

В Іберії це вид прибережних і гірських дубових і каштанових лісів і гаїв (Quercus spp., Castanea sativa) і соснових лісів (Pinus pinaster), а також скелясті або обнесені стінами ділянки. В Ірландії він населяє дубові ліси, відкриті торф’яні болота з кам’янистими відслоненнями та хвойні плантації.

Опис

[ред. | ред. код]

Довжина тіла дорослих слимаків становить 7–8 см. Забарвлення темно-сіре або коричневе з жовтуватими плямами. Тіло вкрите з обох боків близько 25 поздовжніми рядами полігональних грануляцій. Бувають дві морфи: коричнева і чорна. В Ірландії чорна морфа трапляється у відкритих місцях проживання, а коричнева — у лісистих місцевостях. Експерименти показують, що темне забарвлення викликане впливом світла в міру розвитку слимака. Є також варіації в смугах; на кожній стороні тіла може бути дві смуги: одна смуга трохи нижче верхівки спини, а інша — далі внизу по тілу. Коли ці смуги присутні, вони зазвичай простягаються по всій довжині тіла і поширюються численними яйцеподібними жовтими плямами, які розподілені приблизно в п'яти поздовжніх зонах.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Слимак Керрі веде переважно нічний спосіб життя. У світлий час доби слизняк зазвичай ховається в ущелинах скель і під корою на деревах. У разі небезпеки слимак втягує голову і згортається у форму кулі. У раціон Geomalacus maculosus входять лишайники, печіночниці, мохи, гриби та бактерії, що ростуть на валунах і на стовбурах дерев.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Teixeira, D., Groh, K., Seddon, M.B. & Cameron, R. (2017) Geomalacus maculosus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 19 січня 2022
  2. ↑ Allman, G. J. (1843). On a new genus of terrestrial gasteropod. The Athenaeum (829): 851.
  3. ↑ Simroth, H. (1894). Beiträge zur Kenntniss der portugiesischen und der ostafrikanischen Nacktschnecken-Fauna. Abhandlungen der Senckenbergischen Naturforschenden Gesellschaft (нім.). 18 (3): 289–307, table 1, figure 1, table 2, figure 1–3. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
  4. ↑ Castro, J. da Silva (1873). Mollusques terrestres et fluviatiles du Portugal. Espèces nouvelles ou peu connues. Jornal de Sciencias Mathematicas, Physicas, e Naturaes (фр.). 4: 241–246. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
  5. ↑ Geomalacus maculosus General Information. EUNIS biodiversity database. European Environment Agency (EEA). Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 27 червня 2010.
  6. ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: — Львів, 2012. — С. 57

Посилання

[ред. | ред. код]


Черепашка Це незавершена стаття з малакології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.