Дзінґікан — найвищий орган уряду японської держави. Виконував функції ради у справах традиційної релігії синто. Належав до найважливіших відомств типу кан (官), разом із Дайдзьокан. Був заснований у 8 столітті кодексом Тайхо-рьо. У 19 столітті, у період Мейдзі, був встановлений заново. Сьогодні не існує..[1]
Саїкіґу (祭器具) — посуд, що використовується для релігійних церемоній, таких як санбо, осікі, хассоку-ан, такацукі.
Санбо (三方) — стенд для підношення їжі, зазвичай його виготовляють з хінокі.
Сайсен (賽銭) — підношення для богів. Ящик для підношень зветься сайсен-бако (賽銭箱) (досл. Сайсен ящик), зазвичай знаходиться біля входу або біля вівтаря; зустрічається також у буддистських храмах.
sandō* (参道) — the approach leading from a torii to a shrine. The term is also used sometimes at Buddhist temples too.
sanpai sahō (参拝作法) − the way in which the Japanese worship at shrines, bowing twice, clapping twice, then bowing one last time.
seisatsu* (制札) — a signboard containing announcements and rules for worshipers.
sessha* (摂社) — smaller shrine housing a kami having a strong relationship with that of the honsha. A synonym of massha.
shaku (笏)- a flat baton often seen in portraits of noblemen and samurai, but also used by kannushi. Has a purely decorative function.
shamusho (社務所) — a shrine's administrative office. It often sells omamori and other goods.
shide* (垂, 紙垂, 四手) — a zigzag-shaped paper streamer, often attached to a shimenawa or tamagushi and used in rituals.
shimboku* (神木) — a tree considered divine, usually surrounded by a shimenawa.
shimenawa* (標縄・注連縄・七五三縄) — lit. «enclosing rope». A length of braided rice straw rope used for ritual purification.
shinbutsu bunri (神仏分離) — the forbidding by law of the syncretism of Shinto and Buddhism, and the effort to create a clear division between Shinto and Buddhism on one side, and Buddhist temples and Shinto shrines on the other.
shintai (神体) — lit. «divine body». A sacred object, usually a mirror, a jewel, or a sword, which represents the kami for worship.
shrine — English word which translates several more specialized Japanese words (see article Shinto shrine). Any strcture housing («enshrining») a kami. See also hokora (extremely small shrine), jinja, jingū, massha (subordinate shrine, a synonym of sessha), miya, mori (shrine grove), taisha, yashiro.
shinbutsu kakuri (神仏隔離) − the tendency in medieval and early modern Japan to keep particular kami separate from any form or manifestation of Buddhism.
shinbutsu shūgō (神仏習合) — syncretism of Buddhism and local religious beliefs, the normal state of things before the shinbutsu bunri.
Shūha Shintō (宗派神道) — see Kyōha Shintō.
State Shinto (国家神道 Kokka Shintō) — term first used after World War II to broadly classify Shinto ideals, rituals and institutions created by the pre-War government to promote the divinity of the emperor and the uniqueness of Japan (kokutai).
Торії (鳥居)- ворота перед синтоїстськими святилищами у Японії, які уособлюють межу між суєтним і божественним простором, позначаючи вхід до світу богів.
Iwanami Kōjien (яп.広辞苑) Japanese dictionary, 6th Edition (2008), DVD version
Japanese Art Net User System Dictionary of Japanese Architectural and Art Historical Terminology accessed on April 2, 2009
Smyers, Karen Ann (1999). The Fox and the Jewel: Shared and Private Meanings in Contemporary Japanese Inari Worship. Honolulu: University of Hawaii Press. ISBN0-8248-2102-5. OCLC231775156.