Слуцкін Абрам Олександрович

Слуцкін Абрам Олександрович
Народився5 (17) липня 1891 Редагувати інформацію у Вікіданих
Борисоглєбськ, Борисоглєбський повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 липня 1950(1950-07-13) (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМіське кладовище № 2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьрадіофізика
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий керівникРожанський Дмитро Аполлінарійович
Відомі учніУсиков Олександр Якович
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Слуцкін Абрам Олександрович (17 липня 1891(18910717) — 1950) — радіофізик родом з Борисоглєбська (тепер Воронезька область), дійсний член АН УРСР (з 1948).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Поховання А. О. Слуцкіна на 2-му Харківському кладовищі. Світлина DKM med.

По закінченні Харківського університету (1916) працював у ньому (з 1928 — професор), одночасно (з 1930) у Фізико-Технічному Інституті АН УРСР (Харків). У 1937 році отримав вчений ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації. З 1939 року — член-кореспондент АН УРСР, з 1948 р. академік. З ім'ям А. О. Слуцкіна також пов'язано створення перших вітчизняних медичних апаратів для терапії різних патологічних станів хвилями надвисокої частоти (НВЧ)[1][2].

Протягом післявоєнних років він читав основні курси з фізики на кафедрі теоретичних основ радіотехніки та радіолокації Військової академії (АРТА — ВІРТА) ім. Л. А. Говорова [3]. Академік Слуцкін А. О. в кінці 40-х років ХХ століття був Головою Харківського відділення Всесоюзного науково-технічного товариства радіотехніки і електрозв'язку ім. О. С. Попова, вчений секретар Правління Харківського відділення — кандидат технічних наук, доцент Кирило Євгенович Милославський (1914—1975). Похований академік А. О. Слуцкін на 2-му Харківському кладовищі, на фасаді будинку, де він мешкав по вулиці Чайковській, 14 встановлена ​​пам'ятна меморіальна дошка[4].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Понад 50 наукових праць (російською мовою) з радіофізики та електроніки. Спільно з С. Я. Брауде та О. Я. Усиковим розробив перший у світовій практиці трикоординатний радіолокатор, що використовувався у протиповітряній обороні під час німецько-радянської війни. Має значні досягнення з ділянки радіохвиль надвисотних частот (розробив магнетронні методи ґенерування радіохвиль).

Серед учнів Абрама Слуцкіна — доктори та кандидати наук Олександр Усиков, Євген Кулешов тощо.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія кафедри молекулярної та медичної біофізики ХНУ (українською) . Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 8 квітня 2021. [Архівовано 2021-08-05 у Wayback Machine.]
  2. Кафедра медичної та біологічної фізики і медичної інформатики ХНМУ. www.knmu.kharkov.ua (українською) . Процитовано 8 квітня 2021.
  3. АРТА Артиллерийская радиотехническая академия войск ПВО ВИРТА. arta46.narod.ru. Процитовано 10 вересня 2021.
  4. Історія Харкова у пам'ятних дошках. Дошка на честь Слуцкіна А.О. mevorydoskikharkov.blogspot.com (українською) . Процитовано 8 квітня 2021.

Література

[ред. | ред. код]