Снятичі

Село Снятичі пол. Śniatycze Колишня греко-католицька церква, нині римо-католицький костел Координати 50°39′00″ пн. ш. 23°32′00″ сх. д. / 50.65° пн. ш. 23.5333° сх. д. / 50.65; 23.5333 Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Замойський повіт Гміна Комарів-Осада Населення 282 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-435 Автомобільний код LZA SIMC 0890956 GeoNames 758740 OSM ↑3111916 ·R (Ґміна Комарув-Осада) Снятичі Снятичі (Польща) Снятичі Снятичі (Люблінське воєводство)  Снятичі у Вікісховищі

Снятичі^[2][3] (пол. Śniatycze) — село в Польщі, у гміні Комарів-Осада Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 282 особи (2011^[1]).

Історія

Православний цвинтар

1564 року вперше згадується православна церква в селі^[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою^[4].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції закриття та руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел^[2].

За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа^[5].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	138	33	91	14
Жінки	144	34	79	31
Разом	282	67	170	45

Особистості

У селі народився митрополит Савва (Грицуняк) — глава Польської православної церкви, який не підтримав надання Томосу Православній Церкві України і якого вважають агентом спецслужб під псевдонімом «Юрек»^[7].

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Снятичі

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
3. Снятичі. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
5. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
7. Голова польського православ’я вважає дії Константинополя щодо надання Томосу «незаконними»?. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 28 грудня 2018.

Джерела

• Śniatycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 929. (пол.)

Портал «Польща»