Сотаро Ясуї

Сотаро Ясуї 安井 曾太郎
яп. 安井曾太郎
Народився	17 травня 1888(18880517) Кіото
Помер	14 грудня 1955 Югавара ·пневмонія
Країна	Японія  Японська імперія
Місце проживання	Японія
Діяльність	художник
Галузь	малярство
Alma mater	Академія Жуліана і Kansai Art Academy^d
Вчителі	Асаї Тю, Takeshirō Kanokogi^d і Te-Cheng Liao^d[1]
Відомі учні	Q106691559?[2]
Заклад	Tokyo Academy of Fine Arts^d і Q24868294?
Членство	Nika Association^d, Академія мистецтв Японії і Q24875335?
Напрямок	Yōga^d
Жанр	портрет
Посада	Imperial Household Artist^d
Нагороди	заслужений діяч культури^d (1952)
Медіафайли у Вікісховищі

Сотаро Ясуї (яп. 安井 曾太郎; *17 травня 1888(18880517) — 14 грудня 1955) — японський художник першого частини XX століття.

Життєпис

Походив з купецького роду. Син великого торговця вовною. Народився у 1888 році в Кіото. Спочатку навчався у комерційній школі. Втім не довчився і розпочав своє художнє навчання в Дослідницькому інституті західного живопису Сьогоі. Вчився в Асаї Тю. У 1907 році їде до Парижа, де до 1914 року вчиться в Академії Жуліана у Жана-Поля Лорана.

Вимушений повернутися до Японії з початком Першої світової війни, у 1915 році він дебютував на виставці Товариства Другого відділення товариства (Нікакай), де він показав 44 картини, намальовані ним у Парижі. Протягом наступних десяти років Ясуй страждав від постійних проблем зі здоров'ям і не брав участь у виставках, а намагався вдосконалювати свій стиль

1930 року знову почав брати участь у виставках. 1935 року стає членом Імператорської академії мистецтв. У 1936 році художник створює, спільно з декількома іншими художниками, групу Іссуй-кай.

1944 року стає професором Токійського університету мистецтв. У післявоєнний період багато його творів були відібрані в якості обкладинки для літературного журналу «Бунґейсундзю». В останні роки він повернувся до Югавари в префектурі Канагава, де він ще більше спростив свій стиль.

У 1952 році він отримав орден Культури від японського уряду. Сотаро Ясуї помер в 1955 році від гострої пневмонії. Його могила знаходиться в храмі Сокаку в Кіото.

Творчість

«Оголена з чорним волоссям»

У початковий період творчості в полотнах відчувається вплив Густава Курбе, в більш пізніх — Сезанна. Спочатку створював свої картини відповідно до західної традиції, але поступово звільняється від творчої залежності від французької школи і виробляє свій власний художній стиль, який включає чіткі контури та яскраві кольори в портретах і пейзажах, поєднуючи західний реалізм з більш м'якими прийомами традиційних методів ніхонга (японського живопису).

Протягом багатьох років Сотаро Ясуї був відомий як видатний портретист. Відомими картинами стали «Обличчя жінки», «Жінка з чорними волоссям», «Жінка, що миє ноги», «Жінка з павичем», «Пані, що сидить», «Ламаїстський храм в Ченде». Посмертно збірка його творів була опублікована під назвою «З очима художника».

Примітки

1. https://ntmofa-sunten.ntmofa.gov.tw/home/zh-tw/art/658911
2. https://gotenka1.jimdofree.com/%E3%82%AE%E3%83%A3%E3%83%A9%E3%83%AA%E3%83%BC%E5%91%89%E5%A4%A9%E8%8F%AF%E3%81%AB%E3%81%A4%E3%81%84%E3%81%A6/%E5%B9%B4%E8%AD%9C/

Джерела

• Japan Foundation (Hrsg.): Japanische Malerei im westlichen Stil, 19. und 20. Jahrhundert. Ausstellungskatalog, Köln, 1985.
• Miyoshi, Masao. Postmodernism and Japan. Duke University Press (1986) ISBN 0-8223-0896-7
• Weisenfeld, Gennifer. MAVO: Japanese Artists and the Avant-Garde, 1905—1931. University of California Press (2001). ISBN 0-520-22338-1
• Sadao, Tsuneko. Discovering the Arts of Japan: A Historical Overview. Kodansha International (2003). ISBN 4-7700-2939-X
• Mason, Penelope. History of Japanese Art . Prentice Hall (2005). (ISBN 0-13-117602-1)