Союз комуністів України

Союз коммунистов Украины

Спілка комуністів України
КраїнаУкраїна Україна
Дата заснування19 грудня 1992
Ідеологіякомунізм і марксизм-ленінізм[1]


Сою́з комуні́стів Украї́ни — Спілка комуністів України (рос: Союз коммунистов Украины, укр: Спілка комуністів України, скорочено СПУ або КПУ) - українська антиревізіоністська[2] марксистсько-ленінська комуністична партія.

У травні 2015 року набув чинності пакет нових українських законів про декомунізацію, які забороняють Союзу комуністів України брати участь у виборчій політиці.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Установча конференція Союзу комуністів відбулася в грудні 1992 р., а зареєстрована вона була в березні 1993 р. На момент створення 12 березня 1993 р. партія налічувала 2 000 членів у 13 областях.[4][5] Лідером організації був зареєстрований Юрій Соломаті. Головним оплотом партії був Луганськ. Спочатку багато членів партії були також пов'язані з Комуністичною партією України (КПУ), хоча КПУ незабаром почала зачистку дисидентських елементів.[5][6] Хоча вплив Союзу комуністів зменшився, на ранньому етапі він виступав як конкурент КПУ на південному сході України.

На 23-му з'їзді Союзу комуністичних партій - Комуністичної партії Радянського Союзу, що відбувся у березні 1993 року, СПУ увійшла до нього як асоційований член.[7] Вважаючи себе законним спадкоємцем КПРС, СПУ вимагала повернення майна КПРС, захопленого українською державою.[6] Організація закликала до відтворення Радянського Союзу.

Союз комуністів почав видавати теоретичний журнал "Марксизм і сучасність" з Києва в 1995 році.[8] Політично він близький до Російської комуністичної робітничої партії, і багато людей (включаючи Яброву) мають подвійне членство.

На початку 2000-х років групу очолювала Таміла Яброва.[6]

У 2013 році партія взяла участь у створенні Ініціативи комуністичних і робітничих партій.[9]

У травні 2015 року в Україні набули чинності закони про заборону комуністичної символіки.[3] Попри це, СПУ продовжила активну діяльність.

У червні 2022 року партія оприлюднила заяву, в якій засудила російське вторгнення в Україну як "імперіалістичне"[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20140703005154/http://www.solidnet.org/ukraine-union-of-communists-of-ukraine/12-imcwp-intervention-by-union-of-communists-of-ukraine-ru
  2. ↑ 12 IMCWP, Intervention by Union of Communists of Ukraine [Ru.]. web.archive.org. 3 липня 2014. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 4 листопада 2023. [Архівовано 2014-07-03 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Luhn, Alec (21 травня 2015). Ukraine bans Soviet symbols and criminalises sympathy for communism. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 4 листопада 2023.
  4. ↑ Союз коммунистов Украины: 20 лет спустя - Институт социализма. web.archive.org. 8 грудня 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2023. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б Wayback Machine (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2023. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б в Curry, Jane Leftwich; Urban, Joan Barth (1 вересня 2004). The Left Transformed in Post-Communist Societies: The Cases of East-Central Europe, Russia, and Ukraine (англ.). Rowman & Littlefield Publishers. ISBN 978-0-585-46676-7.
  7. ↑ Spravochnik: Obshchestvenno-politicheskie dvizhenii͡a i partii v Rossii (рос.). Informat͡sionno-spravochnai͡a sluzhba. 1993.
  8. ↑ Тюлькин, Виктор (2002). Не дрогнуть на избранном пути! (рос.). Слово. ISBN 978-5-86639-029-8.
  9. ↑ Initiative of Communist & Workers' Parties - Home. www.initiative-cwpe.org. Процитовано 4 листопада 2023.
  10. ↑ Union of Communists of Ukraine: On the War and the tasks of the working class (англ.). Процитовано 4 листопада 2023.
Неприбуткові організації Це незавершена стаття про неприбуткову організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.