Соґа но Емісі
| Соґа но Емісі 蘇我蝦夷 | |
|---|---|
яп. 蘇我蝦夷  | |
| Народився | 586 (?) |
| Помер | 11 липня 645 Асука, Японія ·підпал |
| Країна | Японія |
| Місце проживання | Японія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | японська |
| Титул | О-омі |
| Посада | О-омі |
| Попередник | Соґа но Умако |
| Наступник | Соґа но Ірука |
| Рід | Рід Соґа |
| Батько | Соґа но Умако |
| Мати | Futohimed |
| Родичі | Соґа но Умако донька Мононобе но Морії |
| Брати, сестри | Кавакамі-но-ірацумеd, Tojiko no Iratsumed, Soga no Kuramarod і Soga no Zentokod |
| Діти | Соґа но Ірука |
Соґа но Емісі (яп. 蘇我蝦夷, そがのえみし; 586 (?) — 11 липня 645) — японський державний і політичний діяч кінця 6 — 1-ї половини 7 століття періоду Асука, часів правління Імператора Суйко, Імператора Дзьомея та Імператора Коґьоку.
Соґа но Емісі був представником аристократичного роду Соґа. Його батько Соґа но Умако займав посаду монаршого радника О-омі при дворі Імператора Японії. Після смерті батька Емісі заступив його на посаді радника та очолив рід Соґа.
Перші згадки про Емісі датуються кінцем правління Імператора-жінки Суйко, проте вирішальну ролі в японських державних справах він став грати після її смерті під час питання успадкування Престолу в 628 році. На пост Імператора було два претенденти — принц Тамура та принц Ямасіро но Ое. Емісі підтримав першого, а опозиціонерів на чолі з аристократом Сакаї но Омімасері, які ратували за іншого, убив. Принц Тамура, залежний від роду Соґа, зійшов на трон під іменем Імператора Дзьомея.
В часі правління наступного Імператора-жінки Коґьоку Емісі перетворився на диктатора Японії, фактичного розпорядником країни. Він використовував людей принца Ямасіро но Ое для побудови власної гробниці і прирівнював себе до Імператора. У 644 син Емісі, Соґа но Ірука напав на садибу принца Ямасіро но Ое і змусив того покінчити самогубством. Ця подія викликала мовчазне обурення японської аристократії і сприяла формуванню таємної антисоґівської коаліції.
10 липня 645 аристократи-заколотники на бенкеті в присутності Імператора вбили свавільного Іруку. Дізнавшись про загибель сина, Емісі спробував зібрати війська, але вони розбіглися. Наступного дня він наклав на себе руки, підпаливши власну резиденцію.
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.594 — 595.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.