Список військових окупацій

У цій статті представлено перелік військових окупацій, згідно з визначеннями і доповненнями Гаазької конвенції 1907 року[1] .

Військова окупація — зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.

Поточні окупації

[ред. | ред. код]
Поточні окуповані території та країни-окупанти
Зайнята територія Початок окупації Окупована країна Країна-окупант Проголошена назва території Обставини
Східний Єрусалим[2][3][4] 1967 Палестина Палестина Ізраїль Ізраїль Ізраїль частина Єрусалимського округу Окупація з використанням армії з подальшою анексією[5][a]
Західний берег річки Йордан[6] Н/Д Окупація з використанням армії[7][b]
Сектор Гази[c]
Голанські висоти[10][11][12] Сирія Сирія Ізраїль частина Північного Округу Окупація з використанням армії з подальшою анексією[5][d] Визнається США частиною Ізраїлю.[13]
Північний Кіпр[14] 1974 Кіпр Кіпр Туреччина Туреччина Північний Кіпр Турецька Республіка Північного Кіпру Окупація військовими підпорядкованими іноземній владі[15][e]
Більша частина Західної Сахари[16] 1975 Західна Сахара Сахарська Арабська Демократична Республіка Марокко Марокко Марокко Південні провінції Окупація з використанням армії з подальшою анексією[5][f]
Придністров'я 1992 Молдова Молдова Росія Росія Придністров'я Придністровська Молдавська Республіка Окупація військовими підпорядкованими іноземній владі[g]
Нагірний Карабах

(та навколишні території) 		1992 Азербайджан Азербайджан Вірменія Вірменія Нагірно-Карабаська Республіка Нагірно-Карабаська Республіка Окупація військовими підпорядкованими іноземній владі[h]
Арцвашен 1992 Вірменія Вірменія Азербайджан Азербайджан Частина Гедебейського району Окупація військовими підпорядкованими іноземній владі[17]
Автономний край Косово і Метохія 2008 Сербія Сербія Косово Косово (де-факто) Косово Республіка Косово Окупація міжнародними військовими силами на чолі з НАТО, за уповноваженням Резолюції Ради Безпеки ООН 1244.

Республіка Косово має міжнародне визнання 111 країн і різних міжнародних інституцій.

Абхазія 2008 Грузія Грузія Росія Росія  Республіка Абхазія Республіка Абхазія Окупація військовими підпорядкованими іноземній владі[i]
Південна Осетія Південна Осетія Республіка Південна Осетія
Частина Донецької області 2014 Україна Україна Донецька народна республіка Донецька Народна Республіка Окупація військовими підпорядкованими іноземній владі[15][j]
Частина Луганської області Луганська народна республіка Луганська Народна Республіка
Автономна Республіка Крим[18][19] Республіка Крим та місто федерального значення Севастополь Окупація з використанням армії з подальшою анексією[k]
Північна частина Алеппо[20][21] 2016 Сирія Сирія Туреччина Туреччина Н/Д Окупація з використанням армії[l]
Більша частина Херсонської області 2022 Україна Україна Росія Росія Херсонська область Окупація з використанням армії з подальшою анексією.
Частина Запорізької області Запорізька область
Частина Донецької області Донецька народна республіка ДНР (Росія)
Майже вся Луганська область Луганська народна республіка ЛНР (Росія)

Історичні окупації

[ред. | ред. код]

1990—2019 рр

[ред. | ред. код]
Зайнята територія Роки Окупована країна Країна-окупант Подія Частина війни Поглинання
Кувейт 1990–1991 Кувейт Кувейт Ірак[en] Вторгнення Іраку в Кувейт Війна в Перській затоці Так
Гаш-Барка, Дебуб, Північне Червоне море і Південне Червоне море
регіони Еритреї 		2000–2018 Еритрея Еритрея Ефіопія Ефіопія Регіони були окуповані наприкінці Еритрейсько-Ефіопської війни 2000 року.

Ефіопія повернула всі окуповані території в липні 2018 року після мирного саміту між двома державами.

Еритрейсько-ефіопська війна Ні
Ірак 2003–2011 роки Ірак Ірак США США,

Велика Британія Велика Британія, Австралія Австралія, Польща Польща та інші армії

Війна в Іраку Ні
Частини Сомалі 2006–2009[22] Сомалі Сомалі Ефіопія Ефіопія Війна в Сомалі (2006—2009 рр.) Сомалійська громадянська війна Ні
Горі та Поті 2008 Грузія Грузія Росія Росія Окупація Горі та Поті Російсько-грузинська війна Ні
Переви 2008–2010 Окупація Переви Ні
Сокотра 2018 Ємен Ємен ОАЕ ОАЕ Поглинання Сокотри Єменська громадянська війна Ні

Виноски та посилання

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. ↑ Seized during the Six-Day War from Jordan; effectively annexed in 1980 via the Jerusalem Law
  2. ↑ The West Bank was seized during the Six-Day War from Jordan, and is administered by the Israeli Civil Administration. The Oslo II Accord, officially signed on 28 September 1995, divided the West Bank into the Area C administered by Israel and the Area A and B administered by the Palestinian National Authority.
  3. ↑ Still considered occupied despite the 2005 Israeli disengagement from Gaza.[8] The system of control imposed by Israel has been described as an «indirect occupation».[9] Some other legal scholars have disputed the idea that Israel still occupies Gaza.[джерело?]
  4. ↑ Seized during the Six-Day War; effectively annexed in 1981 via the Golan Heights Law. Lebanon also claims the Shebaa farms and sees the territory as being under Israeli occupation.
  5. ↑ Seized during the Turkish invasion of Cyprus; administered as the Turkish Republic of Northern Cyprus, a state with no international recognition
  6. ↑ Seized during the Western Sahara War; de facto annexed; administered as the Southern Provinces; claimed by Sahrawi Arab Democratic Republic, a state with limited international recognition
  7. ↑ Seized during the Transnistria War; administered as the Pridnestrovian Moldavian Republic, a state with limited international recognition.
  8. ↑ Seized during the Nagorno-Karabakh War; administered as the Republic of Artsakh, a state with limited international recognition
  9. ↑ Seized during the Russo-Georgian War; administered as states with limited international recognition.
  10. ↑ See 2014 pro-Russian unrest in Ukraine, Russian military intervention in Ukraine, War in Donbass and Minsk Protocol
  11. ↑ See Russian military intervention in Ukraine and Annexation of Crimea
  12. ↑ See Turkish military intervention in Syria and Syrian Civil War
Посилання
  1. ↑ Laws and Customs of War on Land (Hague IV); October 18, 1907. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 20 червня 2015. [Архівовано 2015-05-25 у Wayback Machine.]
  2. ↑ https://www.un.org/Depts/dpi/palestine/ch12.pdf
  3. ↑ Israeli authorities back 600 new East Jerusalem homes. 26 лютого 2010.
  4. ↑ UNSC 298. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 3 травня 2019.
  5. ↑ а б в Secretariat of the European Parliament DG-EXPO, 2015: «An occupied territory may also be illegally annexed… Annexation means that the territory is incorporated into another state and is being regarded by that state as a part of its territory. Among contemporary examples, one finds the Golan Heights, East Jerusalem, Western Sahara and Crimea. Under current international law, annexation can only be carried out after a peace treaty, and preferably after a referendum. Annexations which do not correspond to this requirement — like those just mentioned — are illegal.»
  6. ↑ Legal Consequences of the Construction of a Wall in the Occupied Palestinian Territory, Advisory Opinion, I. C. J. Reports. International Court of Justice. 2004.
  7. ↑ Secretariat of the European Parliament DG-EXPO, 2015: «Territory over which a foreign power has taken control is occupied…. An occupation is supposed to be a temporary status, but current reality shows that territory may be occupied for decades; the West Bank and Gaza have been occupied for 48 years.»
  8. ↑
    • Sanger, Andrew (2011). M.N. Schmitt, Louise Arimatsu, Tim McCormack (ред.). The Contemporary Law of Blockade and the Gaza Freedom Flotilla. Yearbook of International Humanitarian Law 2010. Springer Science & Business Media. 13: 429. doi:10.1007/978-90-6704-811-8_14. ISBN 978-90-6704-811-8. Israel claims it no longer occupies the Gaza Strip, maintaining that it is neither a Stale nor a territory occupied or controlled by Israel, but rather it has 'sui generis' status. Pursuant to the Disengagement Plan, Israel dismantled all military institutions and settlements in Gaza and there is no longer a permanent Israeli military or civilian presence in the territory. However the Plan also provided that Israel will guard and monitor the external land perimeter of the Gaza Strip, will continue to maintain exclusive authority in Gaza air space, and will continue to exercise security activity in the sea off the coast of the Gaza Strip as well as maintaining an Israeli military presence on the Egyptian-Gaza border. and reserving the right to reenter Gaza at will.
      Israel continues to control six of Gaza's seven land crossings, its maritime borders and airspace and the movement of goods and persons in and out of the territory. Egypt controls one of Gaza's land crossings. Troops from the Israeli Defence Force regularly enter pans of the territory and/or deploy missile attacks, drones and sonic bombs into Gaza. Israel has declared a no-go buffer zone that stretches deep into Gaza: if Gazans enter this zone they are shot on sight. Gaza is also dependent on Israel for water, electricity, telecommunications and other utilities, currency, issuing IDs, and permits to enter and leave the territory. Israel also has sole control of the Palestinian Population Registry through which the Israeli Army regulates who is classified as a Palestinian and who is a Gazan or West Banker. Since 2000 aside from a limited number of exceptions Israel has refused to add people to the Palestinian Population Registry.
      It is this direct external control over Gaza and indirect control over life within Gaza that has led the United Nations, the UN General Assembly, the UN Fact Finding Mission to Gaza, International human rights organisations, US Government websites, the UK Foreign and Commonwealth Office and a significant number of legal commentators, to reject the argument that Gaza is no longer occupied.
    • Scobbie, Iain (2012). Elizabeth Wilmshurst (ред.). International Law and the Classification of Conflicts. Oxford University Press. с. 295. ISBN 978-0-19-965775-9. Even after the accession to power of Hamas, Israel's claim that it no longer occupies Gaza has not been accepted by UN bodies, most States, nor the majority of academic commentators because of its exclusive control of its border with Gaza and crossing points including the effective control it exerted over the Rafah crossing until at least May 2011, its control of Gaza's maritime zones and airspace which constitute what Aronson terms the 'security envelope' around Gaza, as well as its ability to intervene forcibly at will in Gaza.
    • Gawerc, Michelle (2012). Prefiguring Peace: Israeli-Palestinian Peacebuilding Partnerships. Lexington Books. с. 44. ISBN 9780739166109. While Israel withdrew from the immediate territory, it remained in control of all access to and from Gaza through the border crossings, as well as through the coastline and the airspace. In addition, Gaza was dependent upon Israel for water, electricity sewage communication networks and for its trade (Gisha 2007. Dowty 2008). ln other words, while Israel maintained that its occupation of Gaza ended with its unilateral disengagement Palestinians – as well as many human right organizations and international bodies – argued that Gaza was by all intents and purposes still occupied.
  9. ↑ Jerome Slater, Just War Moral Philosophy and the 2008–09 Israeli Campaign in Gaza [Архівовано 2019-10-24 у Wayback Machine.], International Security 37(2):44-80 · October 2012
  10. ↑
  11. ↑ Occupied territory:
  12. ↑ Korman, Sharon. The right of conquest: the acquisition of territory by force in international law and practice, Oxford University Press, 1996. pg. 265. ISBN 0-19-828007-6. «The continued occupation of the Syrian Golan Heights is recognized by many states as valid and consistent with the provisions of the United Nations Charter, on a self-defence basis. Israel, on this view, would be entitled to exact as a condition of withdrawal from the territory the imposition of security measures of an indefinite character--such as perpetual demilitarization, or the emplacement of a United Nations force--which would ensure, or tend to ensure, that the territory would not be used against it for aggression on future occasions. But the notion that Israel is entitled to claim any status other than that of belligerent occupant in the territory which it occupies, or to act beyond the strict bounds laid down in the Fourth Geneva Convention, has been universally rejected by the international community--no less by the United States than by any other state.»
  13. ↑ Trump signs decree recognizing Israeli sovereignty over Golan Heights [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.], Reuters, 25 March 2019
  14. ↑ UN Security Council resolutions 353, 357, 358, 359, 360, and 365.
  15. ↑ а б Secretariat of the European Parliament DG-EXPO, 2015: «Territory may further be controlled by an armed group. This could be a rebel group which wants to take over control of the government of the state in question or it could be a group that wants to secede from the state and form a new state or have the territory transferred to another state… There is no term in international law for such territory… In some cases, the armed group in power in such a territory may be under the control of or under the influence of a foreign power. As has been held by the European Court of Human Rights, Turkey is legally responsible for human rights violations committed in the non-recognised 'Turkish Republic of Northern Cyprus' (TRNC). It is possible that the situation is similar in the self-proclaimed peoples' republics in Donetsk and Lugansk.»
  16. ↑ Military occupation of Western Sahara by Morocco.
  17. ↑ Institute for War and Peace Reporting (12 лютого 2011). Cold Comfort for Displaced Armenian Villagers. Refworld. Процитовано 28 вересня 2023.
  18. ↑ Peter Bursens, Christ'l De Landtsheer, Luc Braeckmans, Barbara Segaert, ред. (2016). Complex Political Decision-Making: Leadership, Legitimacy and Communication. Taylor & Francis. с. 170.
  19. ↑ {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  20. ↑ Sirwan Kajjo (2 березня 2017). Skirmishes Mar Fight Against IS in Northern Syria. Voice of America. Turkish occupation “is an existential threat to the Assad government's ability to reclaim the entirety of its territory, which is a key argument that regime loyalists make in their support of Bashar al-Assad's government,” Heras said.
  21. ↑ Robert Fisk (29 березня 2017). In northern Syria, defeated Isis fighters leave behind only scorched earth, trenches – and a crucifixion stand. The Independent. You can’t mistake the front line between the Syrian army and Turkey’s occupation force east of Aleppo.
  22. ↑ Ethiopia Marks Yearlong Occupation in Somalia. Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 20 червня 2015.