Стерлінгський професор

Логотип Єльського університету

Сте́рлінгський профе́сор (англ. Sterling Professor) — численна іменна професура у Єльському університеті, що є найвищим вченим званням в університеті для штатних викладачів і наукових співробітників. Почесні посади засновано на кошти від випускника Єля 1864 року Джона Вільяма Стерлінга[en] (1844—1918) та названо його іменам. Джон Вільям Стерлінг, нью-йоркський корпоративний юрист, був одним з найбільших жертводавців Єльського університету.

Першим стерлінгським професором було обрано хіміка Джона Джонсона у 1920 році.

Джон Вільям Стерлінг та його заповіт

[ред. | ред. код]

Біографічні дані

[ред. | ред. код]
Джон Вільям Стерлінг[en]

Джон Вільям Стерлінг народився у Стратфорді, штат Коннектикут. У 1864 закінчив Єльський університет зі ступенем бакалавра, був членом товариства Череп і кістки. Через три роки був прийнятий у колегію адвокатів. Навчався в юридичній школі Колумбійського університету, де у 1874 році здобув степінь магістра, а у 1893 році доктора юридичних наук.

З 1873 року був партнером нью-йоркської юридичної фірми Shearman & Sterling[en], клієнтами якої були сім'я Рокфеллерів та компанія Standard Oil, Генрі Форд, Джей Гулд.

Заповіт

[ред. | ред. код]

За заповітом Стерлінга, всі гроші, отримані від продажу його нерухомості, були передані Єльському університету, для будівництва «принаймні одного міцного, корисного і архітектурно красивого будинку, в якому буде втілена його любов до своєї альма- матер» та створення іменної професури в університеті.

В результаті університет отримав близько 18 млн доларів (еквівалент на 2011 рік понад 200 млн доларів). Тоді це була найбільша сума, коли-небудь пожертвувана вищому навчальному закладу. На ці кошти в Єльському університеті було збудовано декілька будівель (у тому числі, будівлю Меморіальної бібліотеки Стерлінга[en]) та заснована численна іменна професура (27 постійних професорських посад).

Список деяких стерлінгських професорів

[ред. | ред. код]
Гарві Кушинг (1869—1939)
Роберт Даль (1915—2014)
Томас Стейц (1940—2018)
Роберт Шиллер (нар. 1946)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Burrow, Gerard N. (2002). A History of Yale's School of Medicine: Passing Torches to Others. Yale University. ISBN 978-0-300-13288-5.
  • Farnam, Thomas W. (1922). Secretary's Report. Reports Made to the President and Fellows of Yale University: 1921–1922. с. 1—59. Процитовано 10 березня 2015.
  • Kelly, Brooks Mather (1999). Yale: A History (вид. 2nd). New Haven: Yale University Press. ISBN 978-0-300-07843-5.
  • Pierson, George Wilson (1955). Yale: The University College, 1921–1937. Yale University Press.
  • Smith, Gaddis (2004). Politics and the Law School: The View from Woodbridge Hall, 1921–1963. У Kronman, Anthony T. (ред.). History of the Yale Law School: The Tercentennial Lectures. Yale University Press. с. 138–151. doi:10.12987/yale/9780300095647.003.0006. ISBN 978-0-300-09564-7. S2CID 157541715.