Стефан VII Томша

Стефан VII Томша
Народивсяневідомо
Помер5 травня 1564
Львів, Королівство Польське
·обезголовлення
ПохованняМонастир святого Онуфрія[1]
Країна Молдовське князівство
ПосадаГосподар Молдовського князівстваd
ДітиСтефан IX Томша і Леон Томша

Штефан (Стефан) VII Томша (іноді Томжа,[2] пом. 5 травня 1564) — правитель Молдови (8/10 серпня 1563 — березень 1564 року).

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з молдовських бояр, очолив успішну змову 1563 року проти володаря Деспота Воде, який після 3-місячної облоги Сучавського замку був виданий найманцями і вбитий особисто Штефаном Томшею. Причиною заколоту було те, що грек-лютеранин Іоан ІІ став першим іноземцем — правителем Молдови, який надавав посади чужоземцями, протегував протестантам, спробував збільшити податки. Престіл правителя здобув, підступно захопивши біля Сучави в полон князя Дмитра Вишневецького, який мав право претендувати на молдовський престіл. Наказав відправити полоненого князя Дмитра Вишневецького до Стамбулу як знак покори султану Сулейману І; в результаті князь Дмитро Вишневецький загинув в Стамбулі.[3]

Посівши престол, Стефан Томша не зміг отримати затвердження у Високій Порті. Був змушений стати до боротьби з Олександром IV Лопушанином, якого підтримували османи після сплати ним 200 тисяч золотих.

Залишившись без підтримки бояр і населення, втік 1564 року на Поділля з метою перебратись до Угорщини Габсбурґів. На бажання султана Сулеймана І Пишного король Сигізмунд ІІ Август наказав його схопити, що було виконано за безпосереднього керівництва каштеляна Кам'янця на Поділлі Єжи (Юрія) Язловецького. Штефана VII Томшу з товаришами відіслали до Львова, де його утримував у Низькому замку староста Пйотр Бажий. На вимогу османського посла і Александрела IV його стратили (стяли голову) у четвер після 4-ї години на площі Ринок біля пранґера разом з воєводою Іваном Мазотчею і першим боярином Петром Спанцотчею.

Вацлав Дідушицький (†1584) згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту Штефана Томші 1564 року.[4]

Був похований у церкві монастиря Святого Онуфрія у Львові. Біля входу до церкви існував його надгробок із затертим надписом.[2]

Монастирська церква Св. Онуфрія

Діти

[ред. | ред. код]

Відомі два сина Штефана Томші:

  • волоський господар Лев Томша (1629—1632)
  • молдовський господар Штефан ІХ Томша (1607—1615; 1621—1623)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20190505105116/https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/st-onuphrius-church/
  2. ↑ а б Orłowicz Mieczysław. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — 174 s. (пол.)
  3. ↑ Сергійчук В. Дмитро Вишневецький. — К. : «Україна», 2003. — 192 с. — С. 121—125. — ISBN 966-524-129-X.
  4. ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 39.

Література

[ред. | ред. код]
  • Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. — Л. : Центр Європи, 2002. — С. 169
  • Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa . — Lwów, 1844. — S. 186—187. (пол.)
  • Стати В. История Молдовы. — Кишинёв : Tipografia Centrală, 2002. — С. 140. — 480 с. — ISBN 9975-9504-1-8 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
Деспот Воде 		Молдовський воєвода
1563—1564 		Наступник
Олександр IV Лопушанин