Стефан Аскенасе | |
---|---|
Ім'я при народженні | Stefan Askenazy |
Народився | 10 липня 1896[1][2][…] Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Помер | 18 жовтня 1985[1][2][…] (89 років) Бонн, ФРН |
Країна | Бельгія Польська Республіка |
Діяльність | піаніст, музикознавець, музичний педагог, викладач університету |
Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
Знання мов | польська |
Заклад | Королівська консерваторія в Брюсселі |
Жанр | класична музика |
Стефан Аскенасе (нар. 10 липня 1896, Львів — 18 жовтня 1985 Бонн) — польсько-бельгійський піаніст і педагог єврейського походження.
Стефан Аскенасе був родом зі Львова. Освіту здобув у Гімназії ім. Франца Йосифа у Львові[4]. Він почав вчитися грі на фортепіано зі своєю матір'ю, піаністкою (ученицею Кароля Мікулі, який сам був учнем Шопена). Потім навчався у Ксавері Захар'ясевича (учня Франца Моцарта і Кароля Мікулі) та у Теодора Поллака. У 1913 році Аскенасе поїхав до Відня, щоб продовжити навчання у Віденській музичній консерваторії у Еміля фон Зауера, учня Ліста. Він дебютував у 1919 році у Відні, а потім у 1920 році у Варшавській філармонії, виконавши фортепіанний концерт Шумана ля мінор, концерт Брамса сі-бемоль мажор і концерт Шопена фа мінор. Концерти закінчувалися бурхливими оваціями. Він виступав у країнах по всьому світу. У 1930-х роках читав лекції в музичних консерваторіях Роттердама та Брюсселя (1954—1961).
У 1950 році отримав бельгійське громадянство. У 1950-1960-х роках він записав кілька альбомів Шопена для Deutsche Grammophon. Стефан був членом журі 5-го конкурсу імені Шопена в 1955 році та 6-го конкурсу в 1960 році. До старості давав концерти, і відсвяткував своє 85-річчя з концертами по всій Європі. Його цінували за видатні інтерпретації Скарлатті, Баха, Бетховена, Шопена, Йоганнеса Брамса, Шуберта, Шумана та Альбеніса[5].
Серед його учнів Марта Аргеріх, Анджей Чайковський та Міцуко Учіда.
Протягом багатьох років Аскенасе жив у Брюсселі, наприкінці 1960-х оселився в Західній Німеччині, неподалік Бонна в містечку Роландсек, живучи у будівлі вокзалу, призначеної для знесення[4].