Стшижувка

Село
Стшижувка
пол. Strzyżówka


Координати 51°56′00″ пн. ш. 22°58′00″ сх. д. / 51.9333° пн. ш. 22.9667° сх. д. / 51.9333; 22.9667

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Більський повіт
Гміна Дрелів
Населення 85 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 83
Поштовий індекс 21-570
Автомобільний код LBI
SIMC 0011831
GeoNames 757962
OSM 3101236 ·R (Гміна Дрелів)
Стшижувка. Карта розташування: Польща
Стшижувка
Стшижувка
Стшижувка (Польща)
Стшижувка. Карта розташування: Люблінське воєводство
Стшижувка
Стшижувка
Стшижувка (Люблінське воєводство)
Мапа

Стшижувка, або Щижівка[2] (пол. Strzyżówka) — село в Польщі, у гміні Дрелів Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 85 осіб (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

У часи входження до складу Російської імперії належало до Радинського повіту Сідлецької губернії[3]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали лише греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[3].

Село постраждало під час боїв Першої світової війни між російською та австро-угорською арміями[2]. Внаслідок бойових дій та російської евакуації влітку 1915 року місцевого українського православного населення вглиб Російської імперії, село опустіло[2].

У 1921 році село входило до складу гміни Жероцин Радинського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[4]. За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 22 будинки та 101 мешканець (49 чоловіків та 52 жінки)[4]. Попри те, що в селі проживало 77 православних і 24 римо-католики, усі 101 житель зазначені в переписі поляками[4].

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Населення

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 44 9 32 3
Жінки 41 7 15 19
Разом 85 16 47 22

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в І. К. Знищеннє українських земель // Вістник Союза визволення України. — Відень, 24.10.1915. — Число 39-40. — С. 1-2.
  3. а б Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 373. (рос. дореф.)
  4. а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 92. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.