Стів Віткофф

Стів Віткофф
англ. Steve Witkoff Редагувати інформацію у Вікіданих
 
Народження: 15 березня 1957(1957-03-15) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  США Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Maurice A. Deane School of Lawd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Стівен Чарлз Віткофф (англ. Steven Charles Witkoff; нар. 15 березня 1957(1957березня15), Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США) — американський мільярдер, інвестор і забудовник, адвокат і філантроп, спеціальний посланник США на Близькому Сході. Засновник і голова Witkoff Group. Розпочав кар'єру як адвокат з нерухомості, а потім перейшов у сферу інвестицій та розвитку нерухомості.

У роки першого президентства Дональда Трампа був членом Industry Groups Great American Economic Revival, які були створені для боротьби з економічними наслідками пандемії COVID-19 у США. У листопаді 2024 року тодішній обраний президент Дональд Трамп оголосив, що призначить Віткоффа спеціальним посланником США на Близькому Сході, і до вступу на посаду, він відіграв ключову роль у переговорах щодо припинення вогню та обміну заручниками між Ізраїлем і Хамасом у січні 2025 року.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився у Мартіна та Лоїс Віткоффів[1] в Бронксі в Нью-Йорку і ріс у Болдвін-Гарборі, Нью-Йорк, і в Олд-Вестбері, Нью-Йорк на Лонг-Айленді[2][3][4][5]. Батько займався виробництвом жіночих пальт в Нью-Йорку[6][1]. Єврей.

1980 року здобув ступінь бакалавра в Університеті Гофстра. 1983 року здобув ступінь доктора права в Школі права Гофстра[7].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Почав кар'єру як юрист з нерухомості, а потім став мільярдером, інвестором і забудовником[8][9]. У листопаді 2024 року у «Волл-стріт джорнел» зазначалося: «Колеги у світі нерухомості постійно описують Віткоффа… як розумного, симпатичного й талановитого переговорника і простого у спілкуванні»[10].

Юридична кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення 1983 року юридичного факультету працював у нью-йоркській юридичній фірмі Dreyer&Traub, де одним із його клієнтів був Дональд Трамп[2]. Вони подружилися у процесі роботи разом над бізнес-угодою[11].

Згодом працював у сфері нерухомості в нью-йоркській юридичній фірмі Rosenman&Colin до 1986 року[12][13].

Кар'єра у сфері нерухомості

[ред. | ред. код]

1985 року став співзасновником компанії Stellar Management, співпрацюючи з колегою, юристом з нерухомості з Dreyer & Traub Ларрі Глюком; «Stellar» є покликанням на Стіва та Ларрі; таким чином перейшов від юридичної практики до володіння та управління нерухомістю[14][13][2][15]. Вони придбали недорогі житлові будинки у Вашингтон-Гайтс, Мангеттен та північно-західному Бронксі. Колись володіли 85 будинками з понад 3000 квартирами[16][14][13][2][15]. Він накопичив невеликий портфель будівель і 1995 року розширив свою діяльність у Нижньому Мангеттені, купивши кілька недорогих офісних будівель[2]. 1996 року отримав фінансування від Credit Suisse First Boston для придбання 33 Ліберті-стріт, 27-поверхової вежі, спроєктованої Філіпом Джонсоном і Джоном Берджі. Наступного року здав 13 верхніх поверхів будівлі в оренду Федеральному резервному банку Нью-Йорка на 25 років[17][2]. У нього склалися тісні стосунки з Credit Suisse First Boston, і він придбав додаткові об'єкти за дуже невеликі кошти, зокрема хмарочос Дейлі-Ньюз-білдінг у районі Іст-Мідтаун на Мангеттені, спроєктованого архітекторами Реймондом Гудом і Джоном Мідом Гауеллсом[2].

1997 року покинув Stellar Management, заснував і став головою та генеральним директором приватної Witkoff Group зі штаб-квартирою в Нью-Йорку та розширив діяльність у сфері житлового будівництва та реабілітації[18][13][2]. 1998 року разом з діловим партнером Рубіном Шроном придбав будинок Вулворт у Трайбеці за 138 мільйонів доларів[6], і розширив свій портфель, купивши нерухомість в Чикаго, Далласі та Філадельфії[2]. Станом на жовтень 1998 року Witkoff Group управляла 11 мільйонами квадратних футів комерційної та роздрібної нерухомості, а також володіла часткою власності у 7500 квартирах і низці угод щодо будівництва землі та готелів[19]. 1998 року заплановане IPO його компанії на 2 мільярди доларів скасували через крах ринку нерухомості. Віткофф і Глюк розірвали партнерство: Глюк отримав житлову нерухомість, а Віткофф — офісні будівлі[2].

2013 року разом з Гаррі Маклоу придбав готель «Park Lane» на Мангеттені за 660 мільйонів доларів[20]. Того ж року разом з Fisher Brothers також придбав земельну ділянку в Трайбеці на Мангеттені за 223 мільйони доларів, на якій побудували житлову вежу висотою 792 фути[21].

Віткофф з президентом США Дональдом Трампом, 1 березня 2018 року

Станом на 2014 рік володів 30 обʼєктами нерухомості в США та Лондоні[22]. Станом на 2019 рік Witkoff Group володіла майже 50 обʼєктами нерухомості в США та за кордоном[23].

Witkoff Group придбала проєкт будівництва курорту та казино за 600 мільйонів доларів[24][25]. Заклад планували відкрити 2020 року під назвою The Drew, на честь покійного сина Віткоффа Ендрю[26]. Однак будівництво зупинилося в березні 2020 року через пандемію COVID-19 у Неваді[24]. У лютому 2021 року Koch Real Estate Investments придбала нерухомість[24]. Готель відкрився у грудні 2023 року, його будівництво коштувало 3,7 мільярда доларів, що зробило його другим найдорожчим курортом у Лас-Вегасі[27].

Державна служба

[ред. | ред. код]

У квітні 2020 року під час першого президентства Дональда Трампа був членом Great American Economic Revival Industry Group, яку створив Трамп для боротьби з економічним впливом пандемії COVID-19 у США[27][28][29].

У липні 2024 року виступив з промовою на четвертому вечорі національного з'їзду Республіканської партії[30].

15 вересня 2024 року грав у гольф з Трампом у Trump International Golf Club у Вест-Палм-Біч, штат Флорида, коли Раян Веслі Раут намагався вбити Трампа. Співробітник Секретної служби вистрілив у нападника, який утік на автомобілі, але був затриманий[31].

9 листопада 2024 року обраний співголовою Президентського комітету з інавгурації другого президентства Трампа разом з колишнім сенатором США Келлі Леффлер[32].

Спеціальний посланник США на Близькому Сході

[ред. | ред. код]

12 листопада 2024 року новообраний президент Дональд Трамп призначив спеціальним посланником на Близькому Сході[33][34][35].

Відіграв ключову роль у переговорах щодо припинення вогню та обміну заручниками між Ізраїлем і Хамас у січні 2025 року разом з Бреттом Макгерком, провідним переговорником президента Байдена, який запросив Віткоффа приєднатися до переговорів, і прем'єр-міністром Катару шейхом Мухаммедом бін Абдулрахманом Аль Тані, який за домовленістю мав говорити з Хамасом[36][37][38]. Його відвертий, прямий та агресивний стиль переговорів сприяв укладенню шеститижневої угоди про припинення вогню, під час якої мав відбутися обмін 33 заручників, утримуваних Хамасом після нападу на Ізраїль 7 жовтня, на приблизно 1000 палестинських в'язнів, деякі з яких відбували довічне ув'язнення за вбивство, а також кроків до подальших обмінів і припинення тривалої 15-місячної війни[36][39]. Підхід Віткоффа відрізнявся від традиційних дипломатичних методів, оскільки він, разом з Макгерком по гучномовному зв'язку з Катару, чинив тиск на прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, щоб той завершив угоду, наголошуючи, що Трамп хоче, щоб угода була укладена[40][41]. У «Нью-Йорк таймс» написали: «Це був яскравий приклад співпраці між двома чоловіками, які представляють запеклих політичних суперників. Рідко, якщо взагалі колись, команди нинішніх і нових президентів різних партій працювали разом у такий критичний момент»[36].

29 січня 2025 року прибув до Ізраїлю та здійснив поїздку до Гази, що стається вкрай рідко для американського чиновника, щоб особисто спостерігати за припиненням вогню між Ізраїлем і Хамас[42].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Жив у Верхньому Іст-Сайді на Мангеттені[6]. 1987 року одружився з Лорен Джилл Раппопорт, яка тоді була юристом мангеттенської юридичної фірми Botein, Hays&Sklar[1]. 2019 року переїхав з Нью-Йорка до Флориди й оселився в Маямі-Біч[43].

У пари народилося троє синів[6]. 2011 року їхній 22-річний син Ендрю помер від передозування оксиконтину в наразі закритому будинку тверезості Sunset Plaza Drive у Каліфорнії[44]. Син Зак є співзасновником World Liberty Financial, криптовалютної компанії[11][45]. Син Александр є співгенеральним директором Witkoff Group[46].

Працював у Виконавчому комітеті Ради з питань нерухомості Нью-Йорка, опікуном Intrepid Foundation і в Раді опікунів Університету Гофстра (з 2015 року)[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Lauren and Susan Rappoport to Wed. The New York Times. 4 січня 1987. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «NYTWedding» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. а б в г д е ж и к л Leonard, Devin (6 грудня 1999). Steve Witkoff's Nine Lives: Tough Guys Don't Fold-They Crawl Back From the Abyss. The New York Observe. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «NYObserverNineLives» визначена кілька разів з різним вмістом
  3. Elkies, Lauren. Steve Witkoff. The Real Deal. Процитовано 25 жовтня 2013.
  4. Kassel, Matthew (21 листопада 2024). Real estate mogul Witkoff is Trump’s unorthodox choice to serve as his Middle East envoy. Jewish Insider (амер.). Процитовано 18 січня 2025.
  5. Markoe, Lauren (13 листопада 2024). Steve Witkoff, Trump's golf buddy, appointed special envoy to the Middle East. The Forward (англ.). Процитовано 18 січня 2025.
  6. а б в г Piore, Adam (1 грудня 2012). The modest mogul - Investor Ruby Schron could quietly become the city's next billionaire landlord, despite eschewing glamour and a place in the spotlight. The Real Deal. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «RealDealModest» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. «Steven Witkoff, BA, ’80; JD, ’83,» Hofstra.edu.
  8. Schleifer, Theodore (4 грудня 2024). Trump Donors Who Give at Least $1 Million or Raise $2 Million Get Inaugural Access. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  9. Kim, June; Yourish, Karen; Lee, Jasmine C. (12 листопада 2024). Here Are Trump’s Picks for His Cabinet and White House. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  10. Acosta, Joshua Chaffin and Deborah. How a Real Estate Mogul Became Trump’s Middle East Point Man. WSJ (амер.). Процитовано 4 лютого 2025.
  11. а б Kornbluh, Jacob (15 грудня 2024). Newborn grandson of Trump's Mideast envoy named after Trump. The Forward (англ.). Процитовано 4 лютого 2025.
  12. Hall, Phil (12 листопада 2024). Trump Names Real Estate Developer Steve Witkoff as Special Middle East Envoy. Weekly Real Estate News (en-CA) . Процитовано 4 лютого 2025.
  13. а б в г д LLC, WW Investors. Ashner/Witkoff Stockholder Group Comments On New York REIT's Termination Of JBG Combination. www.prnewswire.com (англ.). Процитовано 4 лютого 2025.
  14. а б Oser, Alan S. (15 вересня 1996). New Hands Take Reins at Big Manhattan Properties. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  15. а б Ghigliotty, Damian (1 травня 2013). With 150 Charles Street and Now 10 Madison Square West, Steve Witkoff May Be the King of Condo Financing. Commercial Observer. Observer Media.
  16. Steve Witkoff: NY, If You Can “Make It” Here…. benefitspro.com (англ.). Процитовано 4 лютого 2025.
  17. Dunlap, David W. (27 серпня 1997). Reserve Bank to Make Building Fit Its Name. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  18. Stellar Management founder Larry Gluck dead at 71. Crain's New York Business (англ.). 17 червня 2024. Процитовано 4 лютого 2025.
  19. Vizard, Mary McAleer (18 жовтня 1998). In the Region / Westchester; Office Vacancy Rate Is Continuing to Inch Up. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  20. Chaban, Matt A. V. (6 квітня 2015). A Dental Hub With Central Park Views May Go on the Market. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  21. Higgins, Michelle (19 червня 2015). TriBeCa Tower Inspired by a Glass Vase. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  22. LEADERS Interview with Steven C. Witkoff, The Witkoff Group. www.leadersmag.com. Процитовано 4 лютого 2025.
  23. "A Purposeful Life, " Leaders Magazine, October 4, 2019.
  24. а б в America, Gaming. Las Vegas Strip resort formerly known as Fontainebleau may finally see completion. gamingamerica.com (англ.). Процитовано 4 лютого 2025.
  25. O'Connor, Devin (23 грудня 2022). Fontainebleau Las Vegas Secures $2.2B in Financing to Complete Casino. Casino.org (амер.). Процитовано 4 лютого 2025.
  26. America, Gaming. Las Vegas Strip resort formerly known as Fontainebleau may finally see completion. gamingamerica.com (англ.). Процитовано 4 лютого 2025.
  27. а б Rooms & Suites. Fontainebleau Las Vegas (амер.). Процитовано 6 січня 2025.
  28. Every Member Of Trump's 'Great American Economic Revival' Industry Groups. finance.yahoo.com (амер.). Процитовано 4 лютого 2025.
  29. President Donald J. Trump Announces Great American Economic Revival Industry Groups. whitehouse.gov. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 28 лютого 2021 — через National Archives.
  30. Hensley, J. J. (18 липня 2024). Real estate baron Steven Witkoff uses RNC speech to humanize Trump, recall son who OD'd. USA Today (амер.). Процитовано 11 серпня 2024.
  31. Trump was the subject of an apparent assassination attempt at his Florida golf club, the FBI says. apnews.com. Associated Press. 15 вересня 2024.
  32. Zolan Kanno-Youngs (November 11, 2024). "The Trump Insiders Who Have Outsize Influence as He Chooses His Cabinet, " The New York Times.
  33. Trump appoints Steven Witkoff as Special Envoy to the Middle East. Israel National News (англ.). 13 листопада 2024. Процитовано 12 листопада 2024.
  34. Zeke Miller, Michelle L. Price, and Jill Colvin (12 листопада 2024). Trump picks ex-DNI John Ratfcliffe to lead CIA, ex-Arkansas Gov. Huckabee to be ambassador to Israel. Prince George Citizen (англ.). Процитовано 12 листопада 2024.
  35. Statement by President-elect Donald J. Trump Announcing the Appointment of Steven C. Witkoff as Special Envoy to the Middle East | The American Presidency Project. www.presidency.ucsb.edu. Процитовано 4 лютого 2025.
  36. а б в Sanger, David E.; Shear, Michael D. (15 січня 2025). How the Cease-Fire Push Brought Together Biden and Trump’s Teams. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  37. Kingsley, Patrick (15 січня 2025). Gaza Cease-Fire Deal Brings Joy, but Is Shadowed With Uncertainty. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  38. Kingsley, Patrick; Rasgon, Adam; Shear, Michael D. (17 січня 2025). The Sheikh, the Mogul and the Diplomat: The Trio Who Sealed the Gaza Truce. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  39. Patrick KingsleyAdam Rasgon, and Michael D. Shear (January 17, 2025). "The Sheikh, the Mogul and the Diplomat: The Trio Who Sealed the Gaza Truce; The Qatari prime minister, working with both President Biden's envoy and President-elect Donald J. Trump's representative, formed an unlikely partnership, " The New York Times.
  40. The inside story of how an unlikely alliance of Trump and Biden led to historic Gaza ceasefire deal. The Guardian. 18 січня 2025.
  41. The Times (16 січня 2025). Who Gets Credit for Gaza Ceasefire, Biden or Trump?. The Times. Процитовано 20 січня 2025.
  42. Said, Dov Lieber and Summer. Trump Middle East Envoy Witkoff Makes Rare Trip by U.S. Official to Gaza. WSJ (амер.). Процитовано 30 січня 2025.
  43. Rebecca San Juan (January 15, 2020). "The New York-based real estate development firm Witkoff is expanding to Miami, " Miami Herald.
  44. Baum, Gary (17 серпня 2013). Wrongful Death Lawsuit Hits L.A. Rehab Center Following THR Investigation. The Hollywood Reporter.
  45. Lipton, Eric; Protess, Ben; Yaffe-Bellany, David (5 грудня 2024). Trump Organization Plans an Ethics Policy Without Banning Foreign Deals. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 лютого 2025.
  46. John Otis (February 16, 2024). "A Cowboy and a Leopard Walked Into a Bar, " The New York Times.

Посилання

[ред. | ред. код]