Позбавлення життя |
---|
Умисне вбивство |
Батьковбивство • Бійня • Братовбивство • Вбивство тортурами • Геноцид • Геронтоцид • Гендерцид (Феміцид • Андроцид • Дружиногубство • Чоловікогубство • Убивство честі • Удар сорому) • Дітовбивство • Демоцид • Дружній вогонь • Колесування • Побиття камінням • Політичне вбивство • Заподіяння смерті з необережності • Канібалізм • Лінчування • Людське жертвоприношення • Масове вбивство • Неонатицид • Отруєння • Ритуальне вбивство • Розп'яття на хресті • Серійне убивство • Сибліцид • Регіцид |
Не кримінальне заподіяння смерті |
Евтаназія • Право на смерть • Самогубство • Смертна кара • Фетоцид |
Вбивці |
Асасини • Найманий убивця • Ніндзя • Серійний убивця |
Інше |
Портал:Право • Проєкт:Право |
Судове вбивство (англ. judicial murder,[1] нім. Justizmord[2]) — узаконене вбивство внаслідок несправедливо винесеного смертного вироку.[2] Цей тип злочину, який дехто з польських науковців відносить до різновиду вбивства,[3] полягає в тому, що особа, яка бере участь у кримінальному процесі, використовує можливості цього інституту для того, щоб заподіяти смерть іншій особі.[4] Оксфордський словник англійської мови тлумачить це явище як «смерть, заподіяну правовою процедурою, смертну кару, особливо ту, яка вважається несправедливою або жорстокою».[5]
Першою справою, в якій було висунуто звинувачення у судовому вбивстві, стала різанина на Амбоні 1623 року, яка спричинила юридичну суперечку між англійським і голландським урядами щодо діяльності суду в Голландській Ост-Індії, який засудив до страти десятьох англійців, обвинувачених у державній зраді. Суперечка зосереджувалася навколо різного тлумачення юрисдикції відповідного суду. Англійці вважали, що цей суд не був компетентним судити і страчувати цих членів Ост-Індійської компанії, і тому вважали, що страти були в принципі незаконними, а отже являли собою «судове вбивство». Голландці, зі свого боку, наполягали, що суд був у принципі компетентним, і хотіли замість цього зосередитися на неправомірній поведінці конкретних суддів у суді.
1777 року Вольтер використав аналогічний термін французькою мовою —assassins juridique («судові вбивці»).
У німецькій мові цей термін (Justismord) вжив 1782 року Август Людвіг фон Шлецер щодо страти Анни Гельді. У примітці він пояснював термін як
«вбивство невинного, зумисно та з усією помпою святого Правосуддя, вчинене людьми, поставленими запобігати вбивству або, якщо вбивство сталося, покликаними за нього належним чином покарати».[6] |
Герман Мостар (1956) обстоює поширення цього терміна на ненавмисну судову помилку, коли смертної кари зазнає невинний.[7]
Цей термін часто застосовується до показових судових процесів, які призводили до смертної кари, як-от у випадку смерті Миколи Бухаріна,[8] Мілади Горакової[9] та одинадцятьох осіб, страчених після процесу проти Рудольфа Сланського.[10][11]