Сіль чорної землі

Сіль чорної землі
пол. Sól ziemi czarnej
Казимеж Куц. 2005
Жанрісторична драма,
поетичний фільм
РежисерКазимеж Куц
СценаристКазимеж Куц
У головних
ролях		Ольгерд Лукашевич
Єжи Бінчицький
Данієль Ольбрихський
ОператорВеслав Здорт
КомпозиторВойцех Кіляр
ХудожникBolesław Kamykowskid
КінокомпаніяКіностудія Вектор
Тривалість98 хв.
Мовапольська
КраїнаПольща Польща
Рік1969
IMDbID 0066323
РейтингIMDb: 7.1/10 stars
Наступний«Перлина в короні»
«Пацьорки однієї вервиці»

Сіль чорної землі (пол. Sól ziemi czarnej) — польський історичний фільм 1969 року режисера Казимежа Куца, перша частина так званого «Сілезького триптиху», до якого також увійшли фільми «Перлина в короні» (1971, Perła w koronie) та «Пацьорки однієї вервиці» (1979, Paciorki jednego różańca). Сценарій Куц написав на основі власного досвіду (його батько брав участь у ІІІ Сілезькому повстанні[pl]) та уважного читання літератури, присвяченої Сілезії. Фільм є одним з найважливіших досягнень післявоєнної чверті століття в польській кінематографії.[1]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм показує долю Габріеля (Ольгерд Лукашевич), наймолодшого із семи братів Басистів, які стихійно приєдналися до Сілезького повстання[pl] в 1920 році. Габріель сприймає участь у повстанні як пригоду, він набуває німецьку форму, в якій пробирається на бік ворога. Там він зустрічає німецьку медсестру (Ізабелла Козловська[pl]), в яку закохується, що ускладнює його ставлення до повстання.[1]

Ролі виконують

[ред. | ред. код]

Історія створення фільму

[ред. | ред. код]

Причиною створення фільму «Сіль чорної землі» стало важке матеріальне становище кінорежисера Казимежа Куца, який на той час заробляв лише дві тисячі злотих, а крім того жив зі своїм братом, який страждав на шизофренію. Він згадав досвід свого батька, повторно дослідив літературу, присвячену Сілезії.

Існувала також сімейна легенда про його дядька, який молодим брав участь у повстанні та був врятований «чотирма молодими дівчатами», завдяки яким поранений потрапив до Сосновця з польської сторони. Як сказав режисер у своїх спогадах: «Сілью чорної землі я хотів внести свій вклад у створення художньої міфології Сілезії, культурно облагороджуючи цей регіон».[2]

Сценарій був написаний влітку 1968 року і Куц поїхав з Сілезії до Варшави. Однак, його висміяли місцеві мистецькі кола. Станіслав Дигат[pl] писав: «Це самогубство, кінець Казя». Сценарист Людвік Старський на своєму засіданні Комітету з оцінки фільмів і сценаріїв заявив, що ніколи не було повстання в Сілезії, і розглядав сценарій як літературну фантастику.

Тоді Куц поїхав до Сілезії та попросив письменника Вільгельма Шевчика[pl] допомогти йому дістатися до генерала Єжего Зентка[pl]. На наступному засіданні комітету підтримка генерала стала доста́тньою для початку роботи над фільмом.[3]

Навколо фільму

[ред. | ред. код]
  • 27 листопада 2017 року в кінотеатрі Ріальто відбулася прем'єра цифрово реконструйованого фільму Казимежа Куца «Сіль чорної землі». Другий фільм Куца «Перлина в короні» був відновлений до кінця того ж року. Вартість відновлення обох стрічок становитила приблизно пів мільйона злотих.[4]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Сіль чорної землі [Архівовано 2021-04-20 у Wayback Machine.] babielatofilmowe.pl (пол.)
  2. ↑ Світ, представлений у Верхній Сілезії від (соц) реалізму до магічного реалізму — символічні зображення регіону в картинах bazhum.muzhp.pl 2011 (пол.)
  3. ↑ Увесь той Куц. Бунтівна біографія lubimyczytac.pl 11.02.2019 (пол.)
  4. ↑ Катовіце: «Сіль Чорної Землі» після цифрової реконструкції. 4 грудня наступний показ dziennikzachodni.pl 30.11.2017 (пол.)
  5. ↑ Сіль чорної землі filmpolski.pl 24.11.2020 (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]