Сільвіана Аґасінскі

Сільвіана Аґасінскі
фр. Sylviane Agacinski[1]
Народження4 травня 1945(1945-05-04)[2][3] (79 років)
Над[3]
Громадянство (підданство) Франція[1]
Знання мов
  • французька[1]
    • Діяльність
  • журналістка, викладачка університету
    • ВикладалаВища школа соціальних наук[1] і Міжнародний коледж філософії
    ЧленФранцузька академія[4]
    Alma materUniversity of Lyon[d] і Паризький університет
    Посадаseat 19 of the Académie françaised
    БатькоHenri Agacinskid[5]
    МатиRaymonde Agacinskid
    Брати, сестриSophie Agacinskid
    У шлюбі зЛіонель Жоспен
    Діти
  • Daniel Agacinskid
    • CMNS: Сільвіана Аґасінскі у Вікісховищі

    Сільвіана Аґасінскі (фр. Sylviane Agacinski ; нар. 4 травня 1945, Над) — французька філософиня, член Французької академії з 2023 року.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Народилася 4 травня 1945 року, дочка інженера Анрі Аґасінскі та співробітниці торгової компанії Раймонди Лежен, сестра акторки Софі Аґасінскі[fr]. Вивчала філософію в Ліонському університеті[6].

    Прослухала в університеті курс Жиля Дельоза, разом із Жаком Дерріда брала участь у заснуванні та управлінні Міжнародним філософським колежем[7].

    Відома насамперед своєю монографією Politique des sexes (Статева політика), в якій розмірковувала про відмінності статей. За час своєї наукової активності викликала полеміку серед лівих однодумців через вороже ставлення до штучного запліднення (PMA) для всіх жінок та сурогатного материнства (GPA)[8].

    1 червня 2023 обрана до Французької академії — отримала 13 голосів з 23 і зайняла крісло 19, що залишалося вакантним після смерті Жан-Лу Дабаді[fr][9].

    Особисте життя

    [ред. | ред. код]

    Підтримувала близькі стосунки з філософом Жаком Дерріда, у 1984 році у них народився син, якого Аґасінскі виховувала сама. У 1994 році вийшла заміж за Ліонеля Жоспена — визначного соціаліста, який згодом став прем'єр-міністром Франції[10]. З майбутнім чоловіком вони познайомилися 11 років раніше на весіллі сестри.

    Книги

    [ред. | ред. код]
    • Aparté. Conceptions et morts de Søren Kierkegaard, Aubier, 1978 / Translated with introduction by Kevin Newmark: Aparté, Conceptions and deaths of Sören Kierkegaard, University Presses of Florida, 1988. /
    • Critique de l'égocentrisme. La question de l'Autre, Galilée, 1994
    • Volume. Philosophie et politique de l'architecture, Galilée, 1996
    • Politique des sexes Mixité et parité, Seuil, La Librairie du XXe siècle, 1998. / coll. Points, Essais, 2002. / Translated by Lisa Walsh: Parity of the sexes, Columbia University Press, New York, 2001.
    • Le Passeur de temps. Modernité et nostalgie, Seuil, La Librairie du XXe siècle, 2000/ Перекладається на Jody Gladding: Time Passing, Modernity and Nostalgia, Columbia University Press, 2003.
    • Journal interrompu, 25 janvier-25 mai 2002, Seuil, 2002
    • Metaphysique des sexes. Masculin/féminin aux sources du christianisme, éd. Le Seuil, 2005. Coll. Points, Essais, Seuil, 2007 (ISBN 2-7578-0288-7)
    • Engagements, Seuil, 2007
    • Drame des sexes. Ibsen, Strindberg, Bergman, Seuil, coll. Librairie du XXIe siècle, 2008
    • Corps en miettes, éd. Flammarion, 2009.
    • Femmes entre sexe et genre, Seuil, 2012.
    • Le tiers-corps: Reflexions sur le don d'organes, Paris, Seuil, 2018, 240 p. (ISBN 978-2-02-139359-0)15.
    • L'homme désincarné. Du corps charnel au corps fabriqué, Gallimard, coll. Tracts, 2019. / Traduction italien par Giorgia Visentin, L'uomo disincarnato, Neri Pozza Editore, Vicenza 2020.
    • Face à une guerre sainte, Librairie du XXIe siècle, 2022.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France Record #13747187g // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    2. ↑ FemBio database
    3. ↑ а б Французька академія — 1635.
    4. ↑ https://actualitte.com/article/111968/auteurs/la-philosophe-sylviane-agacinski-entre-a-l-academie-francaise
    5. ↑ https://gw.geneanet.org/sfier?lang=fr&n=agacinski&p=henri+alexandre
    6. ↑ Sylviane Agacinski (фр.). Gala. Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 15 червня 2023.
    7. ↑ Sylviane Agacinski (фр.). Le Figaro. Архів оригіналу за 2 червня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
    8. ↑ La philosophe Sylviane Agacinski élue à l’Académie française (фр.). Le Monde. 1 червня 2023. Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 13 липня 2023.
    9. ↑ Thierry Clermont (1 червня 2023). La philosophe Sylviane Agacinski élue à l'Académie française (фр.). Le Figaro. Архів оригіналу за 13 червня 2023. Процитовано 14 червня 2023.
    10. ↑ Qui est Sylviane Agacinski, qui vient d’être élue à l’Académie française ? (фр.). Ouest France. 1 червня 2023. Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 15 червня 2023.

    Посилання

    [ред. | ред. код]