Сіґфред | |
---|---|
Sigfred | |
Народився | невідомо Данія |
Помер | 798/800 Данія |
Країна | Королівство Данія |
Діяльність | суверен |
Знання мов | данська |
Титул | конунґ данів |
Посада | monarch of Denmarkd |
Термін | 775/777—798\800 роки |
Попередник | Гаральд Боєзуб |
Наступник | Ґодфред |
Батько | Ейстейн Гальвдансон |
Діти | 2 сина і 1 донька? |
Сіґфред (Сіґфрід, Зіґфрід) (Sigfred, д/н — 798/800) — конунґ данів й англів Південної Ютландії та Фюна. Низка дослідників ототожнюють його з конунгом Сіґурдом Перстенем. Втім напевне обидва правили різними частинами Данського архіпелагу.
Відомості про нього уривчасті. Відсутні відомості про його батьків. Згідно «Сазі про Інґлінґів» був сином Ейстена Гальфдансона, конунґа Румеріке (протодержави в сучасній південно-східній Норвегії). також висловлюється думка, що володіння предків або самого Сіґфреда розтащовувалося у південно-східній Ютландії або на о. Фюн. Разом з тим також міг бути сином Ейстена і онуком Гаральда Боєзуба, що видається більш правдоподібним. 775 року після загибелі конунґа Гаральда Боєзуба ймовірно Сіґфред успадкував західну частину його володінь, до яких увійшли південна Ютландія, острови Фюн і Лолланн. Відповідно до археологічних досліджень в південній Ютландії поруч з похованнями англів збільшують данські поховання. Напевне саме Сіґфред остаточно закріпив владу данів над англами, розпочавши політику асимілювання останніх.
Згідно Анналів королівства франків 777 року Сіґфред надавав притулок вождю повсталих саксів Відукінду. Останній був одружений з Гевою, сестрою або донькою Сіґфреда. Також відомо з фризьких анналів, що Сіґфред доводився якимось родичем Радбоду II, королю східних фризів.
У 782 році відповідно до «Анналів королівства франків» Сіґфред вів перемовини з франкським королем Карлом Великим, коли той розташувався військовим табором біля річки ліппе в Саксонії. Про перебіг та результати цих перемовин нічого невідомо, проте невдовзі після цього Відукінд повернувся до Саксонії, де знову підняв повстання проти франків. після поразки саксів у 786 році правитель фризів Радбод II переховувався у Сіґфреда.
Останній раз згадується у798 році, коли до Сіґфреда прибуло франкське посольство. В своїй праці Павло Диякон порівнює Сіґфреда з диким звіром, який панував над іншими дикими тваринами. Це було пов'язане з небажанням конунґа зректися поганства й приймати у себе християнських місіонерів. Помер Сіґфред до 800 року. Його змінив син Ґодфред.