Лер-Сплавінський Тадеуш | |
---|---|
пол. Tadeusz Lehr-Spławiński | |
Народився | 20 вересня 1891[1][2][3] Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[4] |
Помер | 17 лютого 1965[4][1][…] (73 роки) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка[4] |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | мовознавець |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Ягеллонський університет ЛНУ ім. І. Франка |
Посада | ректор Ягеллонського університетуd |
Вчене звання | академік (з 1952 року) |
Науковий керівник | Леон Штернбах |
Відомі учні | Тадеуш Мілевський |
Членство | Польське наукове товариство у Львові Сербська академія наук і мистецтв Польська академія наук |
Нагороди | |
Тадеуш Лер-Сплавінський у Вікісховищі |
Тадеуш Лер-Сплавінський (пол. Tadeusz Lehr-Spławiński, 20 вересня 1891, Краків — 17 лютого 1965, Краків) — польський мовознавець-славіст, академік Польської АН (з 1952 року).
Закінчив Краківський університет 1913 року. Професор Познанського (1919-21), Львівського (1922-29) і Краківського (1929—62) університетів, одночасно у 1945—1962 роках — директор Інституту мовознавства в Кракові. В 1939 році перебував у концтаборі Заксенгаузен.
Автор праць з загальних питань славістики та слов'янської акцентології, з польської, чеської, української, російської та інших мов: «Із спостережень над слов'янським наголосом» (1917), «Полабська граматика» (1929), «Про походження і прабатьківщину слов'ян» (1946), «Нарис історії української мови» (1956, у співавторстві).