Текелій Петро Абрамович

Текелій Петро Абрамович
Народження	1720(1720) Арад, Австрійська імперія
Смерть	25 квітня 1792(1792-04-25) Новомиргород, Російська імперія
Приналежність	серб
Роки служби	1747-1792
Звання	генерал-аншеф
Війни / битви	Війна за австрійську спадщину
Нагороди

Теке́лій Петро́ Абра́мович (Текеллі, Текеллій; серб. Петар Поповић Текелија) (*1720, Арад — †1792, Новомиргород) — російський генерал, за походженням серб.

Біографія

Народився 1720 року в місті Арад на Військовому кордоні.

Служив у австрійській армії, згодом перебрався в Росію. 1747 року вступив до російської армії.

Командував військовими підрозділами під час Семилітньої війни 1756–1763 рр.

Під час російсько-турецької війни 1768—1774 рр. — командувач 1-ї армії, генерал-аншеф.

Навесні 1775 року під час переходу з Дунаю на Волгу для придушення селянської війни під керівництвом О.Пугачова отримав наказ зайняти Запорозьку Січ і знищити Кіш.

4 (15) червня 1775 р. війська під командуванням Текелія (66 тис. чол., 50 гармат) та генерала Федора Чорби оточили Нову Січ, а 5 (16) червня здобули її. За наказом Текелія Січ було зруйновано, а запорозьку старшину заарештовано. Після ліквідації Текелій отримав багаті наділи на землях Січі.

За заслуги в турецьких кампаніях Петро Текелій отримав землі у Вітебській губернії. Однак основні маєтності, що перебували у його власності, знаходились в Єлисаветградському повіті, в селі Хмельове (нині — Маловисківського району Кіровоградської області). Мав він також будинок у Новомиргороді, в Архієрейському саду. У місцевому Миколаївському соборі Текелій за свій кошт облаштував вівтар на честь Петра і Павла, а також збудував церкву в ім'я апостола Петра. В Хмельовому на кошти Текелія після отримання ним однойменного ордену було зведено церкву Олександра Невського^[1][2]

Помер 25 квітня 1792, на 73-му році життя, похований у соборній церкві в Новомиргороді (це засвідчив надгробний надпис на полотні, вивішений над місцем поховання). Могила знаходилась у межах сучасного міського парку поблизу стадіону, на території колишнього Миколаївського собору. В 1930-х роках, після підриву собору, вона була знищена червоноармійцями^[1].

У літературі

У повісті Тараса Шевченка «Близнюки» згадано «нецеремонний обід», що його дав Текелій у Петербурзі запорізьким депутатам на чолі з Антоном Головатим^[3].

Примітки

1. Петраков В. Разрушитель Запорожской Сечи — генерал родом из Сербии // Сеоба срба у Руско Царство половином 18 века. — Нови Сад, 2005. — С. 258—259 (рос.)
2. Матеріали з архіву Б. В. Федорова
3. Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — Сторінка 263.

Посилання

• Текелій Петро Аврамович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 68.
• Портрет генерала Текелія