Теодор Ендрес
| Теодор Ендрес | |||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Theodor Endres | |||||||||||||||||||||||
| Народився | 25 вересня 1876  Ансбах, Баварське королівство, Німецький Райх | ||||||||||||||||||||||
| Помер | 18 січня 1956 (79 років) Траунштайн, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина | ||||||||||||||||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | ||||||||||||||||||||||
| Роки активності | з 1897 | ||||||||||||||||||||||
| Військове звання |  Генерал артилерії | ||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||
Теодор Ендрес (нім. Theodor Endres; 25 вересня 1876, Ансбах — 19 січня 1956, Траунштайн) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Син президента сенату. 15 липня 1897 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 30 вересня 1931 року вийшов у відставку. 26 серпня 1939 року призваний в армію і 15 вересня призначений командиром 212-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. 1 жовтня 1942 року відправлений у резерв фюрера, 31 січня 1943 року — у відставку.
В січні 1908 року одружився з Анною Мезер. В шлюбі народилась дитина. Згодом після смерті дружини вдруге одружився в лютому 1911 року з Ерною Гедке. В шлюбі народились 2 дітей.
- Кандидат в офіцери (15 липня 1897)
- Фенріх (25 січня 1898)
- Лейтенант (10 березня 1899)
- Обер-лейтенант (26 квітня 1909)
- Гауптман (1 жовтня 1913)
- Майор (5 вересня 1913)
- Оберст-лейтенант генштабу (5 лютого 1923)
- Оберст генштабу (1 лютого 1927)
- Генерал-майор (1 лютого 1930)
- Генерал-лейтенант запасу (30 вересня 1931)
- Генерал-лейтенант до розпорядження (1 вересня 1940)
- Генерал артилерії до розпорядження (1 січня 1943)
- Медаль принца-регента Луїтпольда
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
- Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з мечами
- Ганзейський Хрест (Гамбург і Любек)
- Почесний хрест (Ройсс) 2-го класу з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Військова медаль (Османська імперія)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (22 вересня 1939)
- 1-го класу (22 червня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста (13 липня 1940)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (27 липня 1942)
- Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann–Fitzlaff. Biblio Verlag. Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3. S. 334–335.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1930. S. 41.
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 294, ISBN 978-3-938845-17-2