Теодор Шерер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шерер.

Теодор Шерер
нім. Theodor Scherer
Народився	17 вересня 1889(1889-09-17) Гехштедт-ан-дер-Донау, Діллінген-ан-дер-Донау, Округ Швабія, Баварія, Німецький Райх
Помер	17 травня 1951(1951-05-17) (61 рік) Людвігсбург, Штутгарт, Баден-Вюртемберг ·автомобільна аварія
Країна	Німеччина
Діяльність	Перша світова війна Друга світова війна Східний фронт * Холмський мішок
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За Атлантичний вал» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Холмський щит
Медіафайли у Вікісховищі

Теодор Шерер (нім. Theodor Scherer; 17 липня 1889, Гехштадт — 11 травня 1951, Людвігсбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту (1 листопада 1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. 30 вересня 1920 року звільнений у відставку. Служив у поліції. В 1936 році перейшов у вермахт. З 1 квітня 1938 року — командир 56-го піхотного полку 5-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 13 червня по 15 вересня 1940 року — командир 507-го піхотного полку 292-ї піхотної дивізії. З 4 березня по 25 вересня 1941 року — комендант ставки фюрера. З 1 жовтня 1941 року — командир 281-ї охоронної дивізії, з 5 вересня 1942 року — 34-ї, з 2 листопада 1942 по 1 квітня 1944 року — 83-ї піхотної дивізії. З 15 квітня 1944 року — інспектор берегової охорони при командувачі частин вермахту в райхскомісаріаті Остланд. 10 серпня 1944 року переведений у резерв ОКГ. Загинув у автокатастрофі.

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда (1911)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Залізний хрест
  • 2-го класу (26 серпня 1914)
  • 1-го класу (17 січня 1920)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «За Атлантичний вал»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (15 червня 1940)
  • 1-го класу (20 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (20 лютого 1942)
  • дубове листя (№ 92; 5 травня 1942)
• Відзначений у Вермахтберіхт (6 травня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Холмський щит (31 жовтня 1942)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — С. 111—112 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 (рос.)
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 — Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs , Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 660
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9