Томас Ґренвілл

Томас Ґренвілл
англ. Thomas Grenville
Народився31 грудня 1755(1755-12-31)[1][2][3]
Карлайл, Англія, Королівство Велика Британія
Помер17 грудня 1846(1846-12-17)[1][2][3] (90 років)
Пікаділлі, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Країна Королівство Велика Британія
Діяльністьполітик, дипломат
Alma materІтонський коледж[4]
Знання мованглійська
ЗакладФорин-офіс[d][5]
ПосадаЧлен 4-го парламенту Сполученого Королівства[d], President of the Board of Controld, Перший лорд адміралтейства, ambassador of the United Kingdom to Franced, Член 1-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 2-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 3-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 4-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 5-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 14-го парламенту Великої Британіїd, Член 15-го парламенту Великої Британіїd, Член 17-го парламенту Великої Британіїd і Член 18-го парламенту Великої Британіїd
ПартіяВіги
БатькоДжордж Ґренвілл[3][6]
МатиElizabeth Wyndhamd[3][6]
Брати, сестриHester Grenvilled[6], Вільям Ґренвілл[6], Джордж Наджент-Темпл-Ґренвілл, 1-й маркіз Бекінгем[6] і Charlotte Williams-Wynnd[6]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґренвілл.

Томас Ґренвілл PC (31 грудня 1755 — 17 грудня 1846, Пікаділлі, Лондон) — британський політик, дипломат і бібліофіл. Від 1806 до 1807 року був першим лордом Адміралтейства.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Його батьком був Джордж Ґренвілл, старшим братом був Джордж Наджент-Темпл-Ґренвілл, 1-й маркіз Бекінґемський, його молодший брат Вільям Віндем Ґренвілл і його дядько, моряк з таким самим прізвищем.

У 1779 році Ґренвілл став лейтенантом. Від 1780 до 1790 року був членом парламенту. У 1806 році він став президентом Контрольної ради і був з 29 вересня 1806 до 6 квітня 1807 Першим лордом Адміралтейства. У 1798 році він став членом Таємної ради.

У секретній дипломатичній місії до Берліна до Фрідріха Вільгельма III під час Другої коаліційної війни на борту HMS Proserpine, він сів на мілину біля Шаргорна в 1799 році та знайшов притулок у вежі Нойверк, а потім зміг продовжити свою подорож через Куксгафен[7].

У 1820-х роках почав колекціонувати книги. До його смерті він мав 20 240 томів із 16 000 найменувань і 59 рукописів. Він заповів свою колекцію книг Британському музею, який включив їх до колекції у 1847 році. Зараз книгозбірня Ґренвілла зберігається у Королівській бібліотечній вежі Британської бібліотеки[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #142691100 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1790-1820/member/grenville-thomas-1755-1846
  5. ↑ Mackie, Colin British Diplomatic Directory (1820-2005) — Форин-офіс.
  6. ↑ а б в г д е Kindred Britain
  7. ↑ Dr. F. Voigt, «Aus dem Fremdenbuche vom Thurm zu Neuwerk», Mitteilungen des Vereins für Hamburgische Geschichte Band 10 (1888) S. 127, Verein für Hamburgische Geschichte
  8. ↑ Taylor, Barry: Thomas Grenville (1755—1846) and His Books. British Library. S. 321–340 ff. ISBN 978-0-7123-5035-8.

Посилання

[ред. | ред. код]
Порятунок з HMS Proserpine через крижану рівнину (1799)