Транспорт Йорданії

Транспорт Йорданії M:
Транспортна система Йорданії (англ.)
Транспортна система Йорданії (англ.)
Територія
Площа89,3 тис. км² (112-те)
Рельєфвисочинний
Найвища точкагора Джабаль-Умм-ад-Дами (1854 м)
Повітряний
Аеропортів18 (140-ве)
Наземний
Автошляхів7,2 тис. км (144-те)
Залізниць507 км (114-те)
Водний
Узбережжя26 км
Головний портАкаба
Трубопровідний
Трубопроводів522 км
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту
Головаміністр Єх'я Кісбі

Транспорт Йорданії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 89 342 км² (112-те місце у світі)[1]. Форма території країни — складна; максимальна дистанція з півночі на південь — 580 км, зі сходу на захід — 360 км[2][3]. Географічне положення Йорданії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи виходу країн Близького Сходу до акваторії Червоного моря[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Йорданії

Загальна довжина автошляхів в Йорданії, станом на 2011 рік, дорівнює 7 203 км із твердим покриттям (144-те місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Йорданії та Номерні знаки Йорданії

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Йорданії

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2008 рік, становила 507 км (114-те місце у світі), з яких 507 км вузької 1050-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Йорданії

У країні, станом на 2013 рік, діє 18 аеропортів (140-ве місце у світі), з них 16 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 8 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 5 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (2)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 7 авіапідприємств, які оперують 40 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 3,06 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 169,10 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2012 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

Йорданія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — JY, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Йорданії мають літерний код ІКАО, що починається з — OJ[1].

Див. також: Авіакомпанії Йорданії та Аеропорти Йорданії

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Йорданії

Головний морський порт країни: Акаба.

  • Порт Акаба
    Порт Акаба

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 12 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (106-те місце у світі), з яких: суховантажів — 4, вантажно-пасажирських суден — 6, нафтових танкерів — 1, ролкерів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Об'єднаних Арабських Еміратів — 2); зареєстровані під прапорами інших країн — 16 (Багамських Островів — 2, Єгипту — 2, Індонезії — 1, Панами — 11)[1].

Трубопровідний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів в Йорданії, станом на 2013 рік, становила 473 км; нафтогонів — 49 км[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Йорданії

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 3 червня 2016 року міністерство в уряді Гані Мулькі очолював Єх'я Кісбі[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Jordan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 8 February. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Jordan : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 8 February. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Йорданії