Транспорт М'янми | |
---|---|
Територія | |
Площа | 676,6 тис. км² (40-ве) |
Рельєф | гористо-рівнинний |
Найвища точка | гора Гамланг-Разі (5870 м) |
Повітряний | |
Аеропортів | 64 (76-те) |
Наземний | |
Автошляхів | 34,4 тис. км (93-тє) |
Залізниць | 5,0 тис. км (38-ме) |
Водний | |
Узбережжя | 1930 км |
Головний порт | Молам'яйн |
Водних шляхів | 12,8 тис. км (10-те) |
Найдовша річка | Іраваді (2170 кілометр) |
Трубопровідний | |
Трубопроводів | 4,3 тис. км |
Адміністрування | |
Орган | Міністерство транспорту і зв'язку |
Голова | міністр Тхант Сін Маунг |
Транспорт М'янми представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 676 578 км² (40-ве місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 2090 км, зі сходу на захід — 930 км[2][3]. Географічне положення М'янми дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Південною і Південно-Східною Азією, вихід Китаю до акваторії Індійського океану[4].
Загальна довжина автошляхів в М'янмі, станом на рік, дорівнює 34 377 км (358 км швидкісних автомагістралей) (93-тє місце у світі)[1].
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2008 рік, становила 5 031 км (38-ме місце у світі), з яких 5 031 км вузької 1000-мм колії[1].
У країні, станом на 2013 рік, діє 64 аеропорти (76-те місце у світі), з них 36 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 28 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 11 авіапідприємств, які оперують 45 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 2,0 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 3,36 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 11 гелікоптерних майданчиків[1].
М'янма є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — XY, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти М'янми мають літерний код ІКАО, що починається з — VY[1].
Головні морські порти країни: Молам'яйн, Сітуе.
Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 29 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (86-те місце у світі), з яких: суховантажів — 22, пасажирських суден — 2, вантажно-пасажирських суден — 3, спеціалізованих танкерів — 1, автовозів — 1[1].
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Німеччини — 1, Японії — 1); зареєстровані під прапорами інших країн — 3 (Панами)[1].
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 12 800 км (10-те місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Іраваді з притокою Чиндуїн.
Головні річкові порти країни: Янгон на річці Рангун.
Загальна довжина газогонів в М'янмі, станом на 2013 рік, становила 3 739 км; нафтогонів — 551 км[1].
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 28 липня 2016 року міністерство в уряді Аунга Санг Суу Кия очолював Тхант Сін Маунг[6].