Транспорт Того

Транспорт Того M:
Транспортна система Того (англ.)
Транспортна система Того (англ.)
Територія
Площа56,8 тис. км² (126-те)
Рельєфгористий
Найвища точкагора Агу (986 м)
Повітряний
Аеропортів8 (163-тє)
Наземний
Автошляхів11,7 тис. км (130-те)
Залізниць568 км (112-те)
Водний
Узбережжя56 км
Головний портЛоме
Водних шляхів50 км (102-ге)
Найдовша річкаМона ()
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту
Головаміністр Дамміпі Нупоку

Транспорт Того представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 56 785 км² (126-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 535 км, зі сходу на захід — 135 км[2][3]. Географічне положення Того дозволяє країні контролювати транспортні шляхи морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Того

Загальна довжина автошляхів у Того, станом на 2007 рік, дорівнює 11 652 км, з яких 2 447 км із твердим покриттям і 9 205 км без нього (129-те місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Того та Номерні знаки Того

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Того

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 568 км (112-те місце у світі), з яких 568 км вузької 1000-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Того

У країні, станом на 2013 рік, діє 8 аеропортів (163-тє місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 6 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (4);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (2)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 8 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 769,9 тис. осіб[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось[1].

Того є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 5V, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Того мають літерний код ІКАО, що починається з — DX[1].

Див. також: Авіакомпанії Того та Аеропорти Того

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Того

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Кпеме, Ломе.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 61 морського судна з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (66-те місце у світі), з яких: балкерів — 6, суховантажів — 38, інших вантажних суден — 3, танкерів для хімічної продукції — 5, контейнеровозів — 3, вантажно-пасажирських суден — 1, нафтових танкерів — 3, рефрижераторів — 1, ролкерів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 21 (Китайської Народної Республіки — 1, Лівану — 6, Румунії — 1, Сирії — 6, Туреччини — 4, Об'єднаних Арабських Еміратів — 1, Сполучених Штатів Америки — 1, Ємену — 1)[1].

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 50 км (102-ге місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Мона, судноплавна в сезон дощів.

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Того

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 24 червня 2015 року міністерство в уряді Комі Классу очолював Дамміпі Нупоку[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Togo : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Togo : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Того