Транспорт Шрі-Ланки

Транспорт Шрі-Ланки M:
Транспортна система Шрі-Ланки (англ.)
Транспортна система Шрі-Ланки (англ.)
Територія
Площа65,6 тис. км² (122-ге)
Рельєфгорбистий
Найвища точкагора Підуруталагала (2524 м)
Повітряний
Аеропортів19 (137-ме)
Наземний
Автошляхів114,0 тис. км (42-ге)
Залізниць1,4 тис. км (79-те)
Водний
Узбережжя1340 км
Головний портКоломбо
Водних шляхів160 км (100-те)
Адміністрування
Органгалузеві міністерства

Транспорт Шрі-Ланки представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 65 610 км² (122-ге місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна, витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 350 км, зі сходу на захід — 180 км[2][3]. Географічне положення Шрі-Ланки дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Європою, Близьким Сходом, Африкою та Східною Азією, Австралією і Тихоокеанським регіоном[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Шрі-Ланки

Загальна довжина автошляхів на Шрі-Ланці, станом на 2010 рік, дорівнює 114 093 км, з яких 16 977 км із твердим покриттям і 97 116 км без нього (41-ше місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Шрі-Ланки та Номерні знаки Шрі-Ланки

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Шрі-Ланки

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 1 447 км (79-те місце у світі), з яких 1 447 км широкої 1676-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Шрі-Ланки

У країні, станом на 2013 рік, діє 19 аеропортів (137-ме місце у світі), з них 15 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 4 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 6 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 7 (1);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (3)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 25 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 4,9 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 381,38 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

Шрі-Ланка є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 4R, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Шрі-Ланки мають літерний код ІКАО, що починається з — VC[1].

Див. також: Авіакомпанії Шрі-Ланки та Аеропорти Шрі-Ланки

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Шрі-Ланки

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Коломбо. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Коломбо — 3,65 млн контейнерів (TEU)[1].

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 21 морського судна з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (94-те місце у світі), з яких: балкерів — 4, суховантажів — 13, танкерів для хімічної продукції — 1, контейнеровозів — 1, нафтових танкерів — 2[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 8 (Німеччини)[1].

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2012 року становила 160 км (100-те місце у світі)[1]. Головні водні артерії розташовані на південному заході острова.

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Шрі-Ланки

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через галузеві міністерства транспорту і цивільної авіації та портів і судноплавства. Станом на 26 лютого 2016 року міністерство в уряді Раніла Вікремесінгха очолювали Німал Сіріпала ді Сілва та Арджуна Ранатунга, відповідно[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Sri Lanka : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 6 February. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Sri Lanka : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 6 February. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Шрі-Ланки