Тхір

Тхір
Тхір лісовий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Tetrapodomorpha
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Рід: Mustela
Підрід: Тхір (Putorius)
Cuvier, 1817
Види
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тхір (значення).

Тхір (Putorius Cuvier, 1817) — підрід хижих ссавців роду Mustela родини Mustelidae.

Включає найбільших представників роду Mustela (sensu lato). Нерідко розглядається як окремий від Mustela рід хижих (у тому числі й у книжках щодо фауни України).

Етимологія

[ред. | ред. код]

Українське тхір (діал. «хір»[1]) походить від праслов. *dъхоrь. Первісне значення цього слова — «смердюча тварина», «смердючка» (від *dъхъ — «дух», «неприємний запах», пор. також «тхнути»). Аналогічне походження і фр. putois («дикий тхір») — від старофр. put («смердючий»)[2].

Відмінності від близьких груп

[ред. | ред. код]

Від інших підродів і родів відрізняється:

  • від підроду Erminea (горностай, ласка) — більшими розмірами і темним черевом
  • від підроду норка Lutreola (норка) — темнішим від спини забарвленням черева
  • від роду рябих тхорів Vormela (перегузня) — однотонним забарвленням

Види тхорів

[ред. | ред. код]

У обсязі фауни України включає два види:

Як свійська тварина

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фретка

Тхір одомашнений 2500-3000 років тому. Походження домашнього тхора остаточно не з'ясоване. Поширеною є гіпотеза про європейське походження — від лісового тхора[3], яку підтверджують філогенетичні дослідження. За іншою з версій, він походить від прирученої форми чорного африканського тхора. Інші припускають, що предками фретки були степові тхори, а одомашнили їх десь у Нижньому Надволжі або Південному Уралі.

Згадування в літературі

[ред. | ред. код]

Полювання тхора згадується Едвіном Джеймсом у книжці, що оповідає про життя Джона Теннера: «Якось … мені закортіло похизуватись своєю сміливістю і я спробував вдавити тхора голіруч — але ледве не позбувся зору. Він оббризкав мені лице їдкою рідиною, що викликала болісне запалення шкіри, яка потім сходила великими шматками.»[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хір // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 400.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. ↑ Sato, JJ; Hosoda, T; Wolsan, M; Tsuchiya, K; Yamamoto, M; Suzuki, H (February 2003). Phylogenetic relationships and divergence times among mustelids (Mammalia: Carnivora) based on nucleotide sequences of the nuclear interphotoreceptor retinoid binding protein and mitochondrial cytochrome b genes. Zoological Science. 20 (2): 243—64. doi:10.2108/zsj.20.243. PMID 12655187.
  4. ↑ Едвін Джеймс (Edwin James). «A narrative of the captivity and adventures of John Tanner, (U.S. interpreter at the Sault de Ste. Marie,) during thirty years residence among the Indians in the interior of North America» (у перекладі російською «Тридцать лет среди индейцев» — М.: Иностранная литература, 1963 г. — с. 258)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Абелєнцев В. I. Куницеві. — Київ: Наукова думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1, випуск 2).
  • Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—132. [1]
  • Панов Г. Динаміка ареалів та чисельності напівводяних хутрових звірів в Україні у другій половині XX століття // Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна. — 2002. — № 30. — С. 119—132. [2][недоступне посилання з травня 2019]
  • Рід Mustela у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [3]

Посилання

[ред. | ред. код]