Український науковий інститут Гарвардського університету

Український науковий інститут Гарвардського університету
Основні дані
Засновано	1973
Абревіатура	HURI
Приналежність	Гарвардський університет
Країна	США
Адреса	34 Kirkland St, Cambridge, MA, USA, 02138
Тип	науково-дослідний інститут
Вебсторінка	huri.harvard.edu
Мапа
Український науковий інститут Гарвардського університету у Вікісховищі

Український науковий інститут Гарвардського університету (УНІГУ, англ. Ukrainian Research Institute, Harvard University також Harvard Ukrainian Research Institute — HURI) — дослідницький інститут у Гарварді, який займається українськими студіями (історією, мовою, літературою).

Історія

Створений у 1973 році в Кембриджі (Массачусетс, США) в рамках проєкту української громади США, яка прагнула створити потужний український науковий осередок.

22 січня 1968 року була започаткована перша в США катедра з українознавчих студій, а саме історії України. За 5 років розпочали діяльність дві інші катедри: української мови та літератури, того ж року був відкритий Український науковий інститут.

Вперше ідея створення української дослідницької установи була висловлена Степаном Хемичом на Третьому конгресі Союзу Українських Студентських Товариств Америки (СУСТА). Він виступив з пропозицією створення катедри українознавства в якомусь з американських університетів. Було створено Фонд катедр україністики, який повинен був займатися збиранням коштів для втілення такої ідеї. Степана Хемича було обрано керівником цього фонду^[1].

1970 року започатковано щотижневий семінар з українських студій.

1971 року вперше проведена Гарвардська літня школа українознавства, яка діє до сьогодні.

Першим дисертантом інституту став Орест Субтельний з працею «Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Оттоманською імперією. 1708—1742».

1977 року розпочалося видавництво журналу-квартальника «Harvard Ukrainian Studies» (редакторка — Галина Гринь). Також УНІГУ видає монографії. Зокрема існувала серія видання монографій «Harvard Series in Ukrainian Studies».

Бібліотека Гарварду має найбагатшу в західному світі університетську збірку україністики. Є частиною потужного слов'янського відділу книгозбірні Гарварду.

Директорами працювали Омелян Пріцак (заступник директора Ігор Шевченко), Григорій Грабович, Роман Шпорлюк, Майкл Флаєр. Теперішній директор (з 2013 р.) — професор Сергій Плохій.

Від 1981 при УНІГУ діє Археографічна комісія з завданням видавати пам'ятки історії України різними мовами, включно з орієнтальними. Щороку відбуваються літні курси з української мови, літератури, історії і політології для приїжджих студентів і надаються стипендії імени Євгена Шкляра кільком українознавцям з різних країн, щоб вони могли зайнятися науковими дослідженнями в бібліотеках Гарвардського університету^[2].

У 2020 р. Український науковий інститут Гарвардського університету запустив новий вебсайт.^[3]

Див. також

• Harvard Ukrainian Studies
• Гарвардський проєкт
• Український вільний університет

Примітки

1. Брюховецька Л. Як робити неможливе, або Американський простір української науки. «Дзеркало тижня» № 3, 30 січня 2010^{[недоступне посилання з червня 2019]}
2. The Eugene and Daymel Shklar Fellowships In Ukrainian Studies. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 27 листопада 2009. [Архівовано 2010-03-28 у Wayback Machine.]
3. Український науковий інститут Гарвардського університету запустив новий сайт. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2020.

Джерела

• Брюховецька Л. Як робити неможливе, або Американський простір української науки. «Дзеркало тижня» № 3, 30 січня 2010^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Лучук О. М. Гарвардський проект Омеляна Пріцака. Українська Орієнталістика. Випуск 4-5, 2009—2010. С.32
• Пріцак О. Чому катедри українознавства в Гарварді? Кембридж — Нью-Йорк 1973.

Посилання

• Власний сайт інституту [Архівовано 10 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)