Уранові руди

Ура́нові ру́ди — природні мінеральні утворення, які містять уран у таких концентраціях, кількостях і сполуках, при яких його промисловий видобуток економічно доцільний.

Загальний опис

Головні рудні мінерали: оксиди — уранініт, уранова смолка, уранова чернь; силікати — коффініт; титанати — бранерит; уранілсилікати — уранофан, бетауранотил; уранілванадати — карнотит, тюямуніт; уранілфосфати — отеніт, торберніт. Крім того, уран в рудах нерідко входить до складу мінералів, які містять Р, Zr, Ti, Th і TR (флуорапатит, лейкоксен, монацит, циркон, ортит, торіаніт, давидит тощо). Іноді уранові сполуки концентруються у вугіллі викопному, лігнітах, фосфоритах тощо. Залежно від складу корисних компонентів розрізняють власне уранові, урано-поліметалічні, мідно-уранові, золото-уранові та інші руди. Розрізняють Уранові руди супербагаті (понад 0,3 % U), багаті (0,1-0,3 %), рядові (0,05-0,1 %), убогі (0,03-0,05 %) і забалансові (0,01-0,03 %). Родовища уранових руд з запасами U₃O₈ понад 50 тис. т належать до дуже великих, до великих — 10-50 тис. т, середніх — 1-10 тис. т, дрібних — 0,2-1,0 тис. т і до дуже дрібних — менше 0,2 тис. т. За походженням розрізняють осадові, інфільтраційні, гідротермальні, магматогенні і постмагматичні уранові руди, крім того бувають первинні, окиснені та змішані уранові руди.

Загальносвітові запаси уранової руди близько 2,3 млн. т (1990), ресурси, які можна виділити з руди при собівартості не більше 100 доларів на кг оцінюються в 3,3 млрд кг U₃O₈. Їх розподіл по країнах показано на рис.

Родовища уранових руд

Серед промислових типів родовищ уранових руд виділяють: альбітитові, плутоногенні гідротермальні, вулканогенні гідротермальні, осадові, інфільтраційні і метаморфогенні. Альбітитові родовища уранових руд відомі серед метаморфічних комплексів кристалічних порід докембрію. Рудні тіла мають форму сплощених лінз і трубоподібних покладів, складені переважно альбітом. Крім того, присутній циркон, апатит, кварц, егірин, рибекіт-родусит, епідот, хлорит, гідробіотит, карбонати. Уранові мінерали представлені уранотитанатами, уранінітом, давидитом, коффінітом, гідронастураном, уранофаном, бетауранотилом.

Промислові типи родовищ уранових руд (за В. М. Креймером)

Характеристика типів родовищ	Вміст U3О8,%	Видобуток, %	Приклади родовищ
І-й тип. Витримані пласти ураноносних порід у метаморфізованих докембрійських конґломератах	0,05-0,2	50	Аглом-Квірк, Аглом-Нордік (Канада), Вітватерсранд (ПАР), Жакобіна (Бразилія)
ІІ-й тип. Середні та дрібні пласти та лінзи уранованадатів у аркозових пісковиках, конґломератах, бітумінозних породах	0,3	25	Кеплікс-Холл, Амброзія-Лейк, Моньюмент-ІІ (США), родов. Катанги та Габону
ІІІ-й тип. Дрібні жили та жильні зони кварцового, кварц-карбонатного, флюорит-баритового, урано-поліметалічного, урано-мідного та урано-молібденового складу у вивержених і метаморфічних породах	0,3	20	Ельдорадо (Канада), Шінколобве (Конго)
IV-й тип. Ураноносні пегматити та альбітити	0,3	5	Родовища Канади, Індії, Аргентини

• Серед плутоногенних гідротермальних родовищ можуть бути виділені дві головні формації: уранініт-сульфідна і уранініт-арсенідна. У складі руд уранініт-сульфідної формації поряд з уранінітом беруть участь сульфіди. Серед них найбільш універсальний пірит, в різних комбінаціях зустрічаються халькопірит, борніт, молібденіт, бісмутин, сфалерит, ґаленіт, бляклі руди. Наприклад, на родовищі Мерісвейл, шт. Юта (США) рудні тіла розвинені на площі 0,5-1 км². Вони мають форму крутоспадних жил довжиною до 500 м при потужності від 1,5-2 до 7 м і простежуються на глибину до 800 м. Жили складені уранінітом в асоціації з піритом, а також магнетитом, флюоритом, адуляром і кварцом; виявлений умогоїт складу UO₂·MoO₄·4H₂O.
• Руди ураніт-арсенідної формації відрізняються складним складом з помітним розвитком арсенідів нікелю і кобальту, а також мінералів срібла. У найбільш повному вигляді вони представлені так званою п'ятиелементною формацією, до складу якої входять уран, нікель, кобальт, бісмут і срібло. Але зазвичай цей ряд елементів скорочується в зв'язку з випаданням тих або інших складових.
• Вулканогенні гідротермальні родовища уранових руд асоційовані з комплексами вулканічних порід пізньо- і постгеосинклінальної стадії геологічного розвитку, в основному герцинського і альпійського циклів. Серед них виділяються формації: уран-титанова (давидитова, бранеритова), уранініт-ґаленітова, уранініт-молібденітова, уранініт-флюоритова, уранініт-халькопіритова, уранініт-арсенова, уранініт-апатитова, уранініт-алофанова.

• Виникнення осадових родовищ урану зумовлене відновленням і сорбцією рухливих сполук урану в середовищі осадонакопичення. Осадові родовища урану розділяють на морські і континентальні. Серед морських розрізняють осадові родовища урану в карбонатних породах, вуглисто-кременистих сланцях, фосфорвмісних породах. Серед континентальних виділяються осадові родовища урану в торфовищах, лігнітах і бурому вугіллі, в конґломератах і пісковиках.

• Інфільтраційні родовища урану мають велике промислове значення і поширення. Вони відомі серед кам'яно-вугільно-пермських товщ Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Данії, Голландії, Бельгії, Швейцарії, Австралії, Югославії, Угорщини, Румунії, Індії. До них належать добре відомі родовища тріасових пісковиків плато Колорадо в США, а також юрські і крейдяні утворення США і Центральної Європи. Відомі олігоценові родовища — в США, Франції, Єгипті, міоценові — в США, Японії, Туреччині, Пакистані, Індії, Іспанії, пліоценові — в Японії. До інфільтраційних належать зовсім молоді пліоцен-четвертинні уранові родовища в Австралії. Рудоносні конґломерати Південної Африки і Канади в їх первинному стані також належать до цього типу. Вміст урану в руді змінюється від 0,1 до 1 %; крім того, присутні ванадій (1-1,5 %), мідь, кобальт, нікель, молібден, селен, арсен.

• Серед метаморфогенних родовищ урану можуть бути відмічені скарноподібні родовища типу Мері Кетлін в Австралії, метаморфізовані родовища ураноносних углисто-кременистих сланців типу Аллігейтор Ріверс в Австралії, древніх металоносних конґломератів, відомих в ПАР. Так, родовище Аллігейтор Ріверс в районі Північної Австралії характеризується прожилково-вкрапленими рудами серед кварц-хлорит-серицитових і графітистих сланців до складу яких входить уранініт з домішкою золота, сульфідів (ґаленіт, пірит, халькопірит, борніт) і гематит. Запаси урану оцінюються в 300 тис. т. при вмісті U₃O₈ в рядових рудах 0,1-0,4 %, в багатих рудах 15 %.

Родовища уранових руд є в Україні, США (Колорадське плато), ПАР, Канаді, Конго, Намібії, Нігері, Німеччині, Казахстані, Росії, Австралії, Бразилії, Франції, Індії, Японії та інших країнах. Горл. видобувні країни: Канада, ПАР, США, Намібія, Нігер, Франція.

Родовища в Україні

Уранові руди в Україні^[1][2] мають неоднакове походження і зустрічаються за різних геологічних обставин: у кристалічній основі, осадовому чохлі стародавніх платформ, в областях післяплатформного орогенезу. Більша частина уранових родовищ і рудопроявів зосереджені головним чином на Українському щиті (у фундаменті та осадовому чохлі) і, частково, Донецькому басейні та Карпатах. За генезисом серед них виділяють метаморфізовані, ультраметаморфічні, прожилково-штокверкові та інфільтраційні. Найбільші родовища уранових руд розробляються в Кіровоградському геоблоці. Вони представлені пегматитами, пегматоїдно-гранітоїдними та лужними породами. Мінерали — уранініт, настуран, уранові черні.

У Приазов'ї відоме Слісевське пегматитове родовище з тантало-ніобієвою та урано-торієвою мінералізацією. У Побужжі виявлене пегматоїдно-ґранітні жильні або жильно-пластові тіла з урановою мінералізацією (родовища Південне, Лозоватське, Калинівське). Гідротермальні родовища уранових руд та рудопрояви розміщуються, в основному, серед ґнейсово-ґранітних комплексів Кіровоградського геоблоку та метасоматичних порід Криворізько-Кременчуцької залізорудної смуги. Серед них виділяються метасоматичні та жильні родовища та рудопрояви. Метасоматичні родовища мають найважливіше промислове значення. Морфологія рудних тіл пласто-лінзоподібна; розміри тіл — від сотень до тисяч метрів і більше за простяганням та падінням при потужності до десятків метрів. Вміст урану від 0,4–0,1 до 1 %. Жильні родовища уранових руд в докембрії України нечисленні і промислового значення поки що не мають. До них належить Червоношахтарський рудопрояв, розташований в Західно-Інгулецькій зоні в 5–10 км на захід від залізорудної Криворізько-Кременчуцької смуги. Потужність жил 10–15 км, виконані уранінітом та сульфідами, знаходяться в роз'єднаних зонах потужністю 1–1,5 км.

Інфільтраційні рудопрояви часто зустрічаються в залізистих породах Криворізької смуги, що дуже змінилася під дією гіпергенезу. В Саксаганському районі на Червоногвардійському залізорудному родовищі розвинуте уранове зруденіння у вигляді гнізд, невеликих лінзовидних та стовпоподібних покладів. Вміст урану 0,01–0,15 %. Мінералізація представлена настураном, урановою черню, сорбцією в гідрооксидах заліза. До цього ж класу родовищ належать Компаніївське, Криничеватське, Північно-Березнянське.

Родовища і рудопрояви в осадових товщах представлені гідротермальними урановими рудопроявами Мармарошського масиву у Східних Карпатах. До них належать рудопрояви Яворник, Розис, Чивчинське та інш. У південній частині Донбасу, на межі з Українським щитом, у зоні Волновахського розлому відоме Єланчикський гідротермальний уран-торієвий рудопрояв.

Метаморфізовані родовища та рудопрояви зустрічаються переважно в ґнейсах, метаконґломератах, пісковиках, сланцях. Промислових родовищ серед них в Україні не виявлено.

Уранові родовища України

Сафонівське уранове родовище Ватутінське уранове родовище Центральне уранове родовище Мічурінське уранове родовище Братське уранове родовище Новокостянтинівське уранове родовище Христофорівське уранове родовище Девладівське уранове родовище Берецьке уранове родовище

Новогурівське уранове родовище Хутірське уранове родовище Сурське уранове родовище Северинівське уранове родовище Компаніївське уранове родовище Докучаївське уранове родовище Південне уранове родовище Калинівське уранове родовище

Лозоватське уранове родовище Жовторіченське уранове родовище Первомайське уранове родовище Миколо-Козельське уранове родовище Червоношахтарський урановий рудопрояв Адамівське уранове родовище Краснооскольське уранове родовище

Див. також

• Ресурси і запаси урану
• Уранова промисловість
• Мінерали урану
• Уран

Примітки

1. ukrmol. Родовища урану в Україні (укр.). Процитовано 25 січня 2024.
2. УРАН НАДР УКРАЇНИ: ГЕОХІМІЯ УРАНУ ТА ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ

Джерела

• Geoscience Australia Uranium factsheet (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2007. Процитовано 14 серпня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
• Uranium Ore Deposits. WISE Uranium Project. Процитовано 20 вересня 2008.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.
• Dahlkamp, Franz (1993). Uranium Ore Deposits. Berlin, Germany: Springer-Verlag. ISBN 3-540-53264-1.
• Burns, P.C., and Finch, R., ред. (1999), Reviews in Mineralogy, т. Volume 38: Uranium: Mineralogy, Geochemistry and the Environment., Washington D.C., U.S.A.: Mineralogical Society of America, ISBN 0-939950-50-2
• Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8.
• Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.