Фернандо Перес де Траба

Фернандо де Траба
Фернандо де Траба
граф Трабський
1121 — 1155
граф Галісії
1140 — 1155
 
Народження: 1100
Галісія
Смерть: 1155(1155)
Галісія
Країна:  Галісійське королівство
Релігія: римо-католик
Рід: Траби
Батько: Педро де Траба
Мати: Уррака Фройлас
Шлюб: Sancha Gonzalvesd
Діти: Teresa Fernández de Trabad, Gonzalo Fernandez de Trabad і Maria Fernandes de Travad[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ферна́ндо Пе́рес де Тра́ба (гал. і ісп. Fernando Pérez de Traba; бл. 11001 листопада 1155) — галісійський магнат, вельможа королівства Леон, граф Трабський1121)[2] і Галісійський (з 1140). Представник шляхетного Трабського дому. Син галісійського графа Педро де Траби та Урраки Фройлас[3]. Брат графа Вермудо де Траби. Учасник Реконкісти. Фаворит португальської графині Терези Леонської, її коханець. Був фактичним правителем Португалії за урядування Терези (1121—1128). Разом із нею уклав мир з леонським королем Альфонсо VII (1126)[4]. Під час війни Терези із її сином Афонсу І зазнав поразки у битві при Сан-Мамеде (1128). Після ув'язнення вигнаний із Португалії[5]. Отримав у володіння від Альфонсо VII галісійське містечко Собрадо (1135)[6]. Оселився в ньому, іменувався графом Галісії[7]. Заснував монастир цистеріанців у Собрадо (1142). Був контрасигнатором пожалувань у Галісії від короля Альфонсо VII. Дружина — Санча Гонсалес, донька Гонсало Ансуреса, від якої мав дітей Марію, Гонсало і Урраку. Від зв'язку із Терезою Леонською мав доньок Санчу та Терезу. Похований у соборі святого Якова у Сантьяго-де-Компостела, Галісія. Згодом перепохований у цистеріанському монастирі в Собрадо. Діяння описані у «Історії Компостели», «Хроніці Альфонсо Імператора». Також — Ферна́н (Fernán, порт. Fernão), Ферна́нд (лат. Fernandus).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. Barton (1997), p. 241.
  3. Tumbos del monasterio de Sobrado de los monjes... Vol. I, 212, p. 249.
  4. Chronica Adefonsi Imperatoris I, 5, p. 165.
  5. Recuero, M. (1979) Alfonso VII emperador. El imperio hispánico en el siglo XII (León), p. 148.
  6. Tumbos del monasterio de Sobrado de los monjes... Vol. II, 9, p. 24.
  7. López Ferreiro (1901), Tomo IV, Apéndice, IX, p. 25.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Tumbos del monasterio de Sobrado de los monjes. Loscertales de García de Valdeavellano, P. (ed.) Madrid, 1976.
  • Barón Faraldo, Andrés (2010). Estructuras de vasallaje en el área eumesa durante el siglo XII. El círculo de Fideles del conde Fernando Pérez de Traba (PDF). Cátedra. Revista eumesa de estudios (ісп.) (17): 163—186. ISSN 1133-9608. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
  • Barton, Simon (1997). The Aristocracy in Twelfth-century León and Castile. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 9780521497275.
  • Barton, Simon (2002). The ‘Discovery of Aristocracy’ in Twelfth-Century Spain: Portraits of the Secular Élite in the Poem of Almería. Bulletin of Hispanic Studies. Liverpool: University of Santiago de Compostela. Vol. 83 (Issue 6): 453—469. ISSN 1475-3839.
  • Daviña Sáinz, Santiago (1998). El monasterio de las Cascas (Betanzos) (I) (PDF). Anuario Brigantino (ісп.). Braga: Consello de Betanzos, A Coruña Câmara Municipal de Braga (21): 77—102. OCLC 72890459. Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2008. Процитовано 9 листопада 2017.
  • Fletcher, Richard A. (1984). Saint James's Catapult: The Life and Times of Diego Gelmírez of Santiago de Compostela. Oxford: Oxford University Press. Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
  • González Vázquez, Marta (1998). El agua y sus sistemas de suministro en la Compostela medieval (PDF). У F. Bores; J. Fernández; S. Huerta; E. Rabasa (ред.). Actas del Segundo Congreso Nacional de Historia de la Construcción: A Coruña, 22–24 de octubre de 1998. Madrid: I. Juan de Herrera. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
  • López Ferreiro, Antonio (1901). Historia de la Santa A.M. Iglesia de Santiago de Compostela (ісп.). Т. Vol. IV. Santiago de Compostela: Imp. y Enc. del Seminario Conciliar Central. OCLC 932806777.
  • López Morán, Enriqueta (2004). El Monacato Femenino Gallego en la Alta Edad Media (La Coruña y Pontevedra) (PDF). Nalgures (ісп.). A Coruña: Asociación Cultural de Estudios Históricos de Galicia. Vol. I: 119—174. ISSN 1885-6349. Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2012. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  • López-Sangil, José Luis (2002). La nobleza altomedieval gallega, la familia Froílaz-Traba (ісп.). La Coruña: Toxosoutos, S.L. ISBN 84-95622-68-8.
  • Mattoso, José (2014). D. Afonso Henriques (порт.). Lisbon: Temas e Debates. ISBN 978-972-759-911-0.
  • Pallares, María del Carmen; Portela, Ermelindo (1993). Aristocracias y sistema de parentesco en la Galicia de los siglos centrales de la Edad Media: el grupo de los Traba. Hispania. Revista Española de historia (ісп.). Madrid: Consejo Superior de Investigaciones Científicas (CSIC). Vol.53 (185): 823—840. ISSN 0018-2141.
  • Reilly, Bernard F. (1998). The Kingdom of León-Castilla Under King Alfonso VII, 1126–1157. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
  • Sánchez de Mora, Antonio (2003). La nobleza castellana en la plena Edad Media: el linaje de Lara. Tesis doctoral. Universidad de Sevilla (ісп.). Т. Vol. I. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 9 листопада 2017.
  • Torres Sevilla-Quiñones de León, Margarita Cecilia (1998). Relaciones Fronterizas entre Portugal y León en tiempos de Alfonso VII: El ejemplo de la Casa de Traba (PDF). Revista da Faculdade de Letras: História. Universidade do Porto (ісп.). Porto. 15 (2): 301—12. ISSN 0871-164X. Архів оригіналу (PDF) за 4 травня 2018. Процитовано 9 листопада 2017.
  • Torres Sevilla-Quiñones de León, Margarita Cecilia (1999). Linajes nobiliarios de León y Castilla: Siglos IX-XIII. Salamanca: Junta de Castilla y León, Consejería de educación y cultura. ISBN 84-7846-781-5. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]

Cawley, Charles, Galicia nobility 9th-11th c. Chapter 11. Traba, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy