Франсуа Бауш
| Франсуа Бауш | |
|---|---|
_09-2023.jpg) | |
| Народився |
16 жовтня 1956 (67 років) Люксембурґ, Люксембург |
| Країна |
 Люксембург |
| Діяльність | політик, залізничник |
| Посада | Minister for Sustainability and Infrastructured, Minister of Defenced[1], minister for Mobility and Public Worksd[1], minister of Internal Securityd, член Палати депутатів Люксембургуd і Deputy Prime Minister of Luxembourgd[1] |
| Партія | Зелені |
| Нагороди |
 |
Франсуа Бауш (люксемб. François Bausch; нар. 16 жовтня 1956 року в місті Люксембург) — люксембурзький політик (Партія зелених).
З 5 грудня 2018 року в уряді Беттеля-Шнайдера-Браза Міністр сталого розвитку, транспорту, громадських робіт та інфраструктури, а також Міністр оборони. Франсуа Бауш також був міністром внутрішньої безпеки, але покинув це відомство 11 жовтня 2019 року[2].
З 3 грудня 2013 року до 15 жовтня 2018 року перебував на посаді міністра сталого розвитку, транспорту, громадських робіт та інфраструктури в уряді Беттеля-Шнайдера.
Франсуа Бауш, який став членом Зелених у 1986 році, раніше працював кондуктором на залізниці.
Муніципальна політика[ред. | ред. код]
З 1 січня 1994 року, до свого призначення міністром, працював у муніципальній раді міста Люксембург.
Національна політика[ред. | ред. код]
З 18 липня 1989 року до 11 жовтня 1992 року — депутат парламенту, переобраний у 1994, 1999, 2004, 2009, 2013 та 2018 роках. У 2013 і 2018 роках відмовився від депутатського мандата, щоб стати міністром. З 1999 по 2013 роки був головою фракції у палаті.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Командор Ордена Дубового вінця (2011) [3]
- Офіцер ордена «За заслуги перед Великим Герцогством Люксембург» (1996)[4]
Література[ред. | ред. код]
Romain Meyerː François Bauschː Der Un-Geduldige. Skizzen eines politischen Lebens. Lëtzebuergː Éditions Guy Binsfeld, 2018. ISBN 978-99959-42-39-7.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в The Government - government.lu
- ↑ Regierungsëmbildung betreffend d'Kompetenze vun der Verdeedegung an der bannenzeger Sécherheet (Lb) , gouvernement.lu, 23.07.2020, процитовано 24.07.2020
- ↑ Memorial B n° 100 vun 2011 mat der Lëscht vun de Leit déi 2011 eng national Auszeechnung kritt hunn[недоступне посилання]
- ↑ Memorial B n° 50 vun 1996 mat der Lëscht vun de Leit déi 1996 eng national Auszeechnung kritt hunn[недоступне посилання]
|
