Франсуа Дені Лежитім фр. François Denys Légitime | |||
| |||
---|---|---|---|
16 грудня 1888 — 22 серпня 1889 року | |||
Попередник: | П'єр Теома Буарон-Каналь | ||
Наступник: | Монпуан | ||
Народження: |
20 листопада 1841 Жеремі, Гаїті | ||
Смерть: |
29 липня 1935 (93 роки) Порт-о-Пренс, Гаїті | ||
Країна: | Гаїті | ||
Франсуа Дені Лежитім (20 листопада 1841 — 29 липня 1935) — гаїтянський генерал, президент Гаїті у 1888–1889 роках.
Лежитім народився в Жеремі 20 листопада 1841[1] в родині Дені Лежитіма й Тінетт Лесперанс.[2] Був одружений з Роз-Марі Ісаурою Маріон, мав дев'ятьх дітей: Кув'є, Едмонд, Анжел, Антуанет, Дені молодший, Леон, Клеменс, Марі та Агнес.[2]
За часів правління Фабра Жефрара отримав звання генерал-ад'ютанта, а під час врядування Сильвена Сальнава отримав посаду начальника генерального штабу.[2] Займав посади міністра внутрішніх справ та сільського господарства в уряді Луї Саломона.[2] За часів тієї ж адміністрації Лежитім був звинувачений у прагненні до президентства та був змушений виїхати в Кінгстон (Ямайка), провівши там три роки.[3] Він повернувся на батьківщину та був обраний президентом 16 грудня 1888.[3] Втім, на посту глави держави він протримався недовго: його було усунуто від влади наступного року і він знову був змушений виїхати на Ямайку.[3] 1896 року президент Огюст Симон-Сан гарантував колишньому генералу амністію, і Лежитім повернувся до Гаїті.[3]
Він помер 29 липня 1935 року[4] в Порт-о-Пренсі.