Фредри

Фре́дри (однина Фре́дро, пол. Fredrowie) — шляхетський рід гербу Бонча в Червоній Русі. Перші згадки датуються XIV століттям.

Відомості

За Несецьким, предками Фредрів були Межби (пол. Mierzbowie^[1]), відомих з 966 року. Одним з них був Клеменс Межб, який отримав від польського монарха Мечислава^[2] обширні маєтності поблизу Червенська.^[3]

Згідно з «Гербами лицарства польського» Бартоша Папроцького, найдавніші представники роду Фредро підписувалися «з Низнова». Вони мали маєтності в Князівстві Руському, були господарями замків і виконували функції управителів краю.

Бартош Папроцький наводить переказ про походження прізвища Фредро: маршалок польського короля Казимира ІІІ Добєслав з Низнова в двобої з королівським фаворитом-німцем здолав його. Переможений волав «Fryd Her, Fryd Her, Fryd Her», через що Добислав отримав прізвисько Фридер (Fryder), а його нащадки стали називатися Фредровими.

Єжи Дунін-Борковський вважав їх угорцями, тому що королева Марія у 1385 році надала села Дмитровичі, Єжманичі^[4], Плешевичі, Поповичі, які потім посідали Фредри, Яну, Владислав та Міхалу, синам Андрія з Кіс Паллюді, та їх стриєчному братові Андрію, сину Філіпа. Адам Бонецький не погоджувався з цим.^[5]

Представники

За Адамом Бонецьким

Фрідро (Фредро) з Плешевичів — тесть Сенька Бибельського^[6], щирецький староста (1448–1449), у 1452 році взяв у заставу від Бучацьких Рошнів (Самбірський повіт); перша дружина Бибельська (пом. до 1441), друга — Дорота Лігенза, дочка ленчицького воєводи
- Анджей, у XV столітті вже іменувався Фредро, був воєводою подільським і старостою кам'янецьким, галицьким каштеляном.
- Фридруш; Бонецький припускав, що він — ідентичний з перемиський каноніком Фридериком (Фрідром, Фредром), згаданий в джерелах у 1431–1448 роках
- Анджей (Індрих, Гінджих,^[7] Інджик, Генрик,^[8]), найстарший син другої дружини, його дружина — Гербуртівна (не пізніше 1463, вдова Яна Кміти з Дубецька), у 1466 році набув війтівство у Краківці (у 1479 році від Яцимирських набув його правом дідича)
  - Анджей (з Млодовичів), у 1521 році названий стриєчним братом Францішека; дружина Анна N. (діти Станіслав, Анджей, Якуб, Анна, від них походить Ельжбета, дружина Станіслава Жолкевського у 1582 році, другий її шлюб)
    - Ельжбета, чоловік Христофор Дрогойовський
- Ян (підписувався з Плешевичів, іноді з Новоседлиць, мав прізвисько Сас (Шах, Саш), пом. 1508), дружина — Катерина Кердей з Оринина і Давидківців, у 1465 продав Бучацьким 2 села на Поділлі;^[9] за Гарбачиком, певний час по смерті батька — брат «неподільний» воєводи Анджея^[10]
  - Рафал, дружина Катажина, донька Дерслава Вільчека
  - Миколай, дружина Комарницька
    - Станіслав (пом. 1555), хорунжий галицький, др. Ельжбета Моравська, сини
      - Томаш,
        Зофія, чоловіки Олександр Красицький, Потоцький
      - Пйотр, дружина Барбара N.
        Анджей, 3-й син Станслава
      - Ян — 4-й син^[11], ловчий перемиський, др. Анна Яксманицька
        Марцін (пом. 1646) — посідач (дідич) війтівств (Нижанковичі, Малнів), др. Ева^[12] Яни(і)цька^[13]
        Ян, дружина Саломея Нагурська
        Станіслав (з Плешевичів), дружина Катажина Лащевська
        Антоній
        Юзеф, дружина Тереса Урбанська (дідичка ключа Рудки, її 2 шлюб)
        Яцек (пом. 7 лютого 1828) — дідич сіл Гочів, Тісна, представник лицарського стану, віце-маршалок Галицького станового сейму 1817 року, нащадок Анджея Фредра, що жив на межі XV–XVI ст.^[14]
        Александер
        Софія
        Андрей (Шептицький)
        
        Константій — пробощ, декан перемиський (РКЦ?)
        
        Ельжбета — черниця
        Константій
        
        Каспер, дружина Магдалена Дуніковська
        Зигмунт (пом. 1663), стольник і каштелян сяноцький, староста янівський, др. Тереса Сьлежановська, Софія Барановська з Васючина
        Кароль (син першої)
      - Анджей (пом. 1621) перемиський войський 1601,
        Ян, разом з батьком зробили запис для монастиря в м. Язловець^[15]
        
        Габріель, ксьондз, бернардин, єпископ Бакеу 1627
        
        Єжи Стефан
      - Ян^[16]
      - Зофія
    - Кшиштоф
    - Габріель
  - Зигмунт, др. Анна (може, з Паньова)
    - Пйотр (Ходновський)
      - Анджей, вишенський та уйський староста, дипломат, др. Оріховська^[17]
  - Францішек, дружина Катажина Дершняк,
    - Станіслав — войський самбірський, фундатор кальвінського збору в Краковці;^[18] др. Ельжбета N. і Магдалена^[19] з Добрачина (Добрачинська)
      - Анджей (пом. 1591) — войський самбірський, військовик, засновник містечка Немирів, дружина Барбара Дрогойовська
      - Валентій — підчаший перемиський, дружина Аґнешка з Млодятич Скорута
        Станіслав, дідич Моранця (Моранецький), дружина Анна з Тшцінських
        
        Александер, у 1635 львівський чесник (чашник)^[19]
    - Єжи
    - Ян
    - Стефан
      - Анна, чоловік Станіслав Коритко
  - Анна, чоловік Ян Гербурт, перемиський войський
- Якуб (підписувався з Рубешовичів), у 1474 році під час військового походу це село та Поповичі віддав у руки зведеного брата Анджея; дружина — Ядвіга Одровонж Годовська, хорунжанка галицька, їх сином ма бути Вавжинець (бездітний, посол до султана Баязида)
- Ядвіга

За Несецьким

Єнджей — за даними Коронної метрики, галицький каштелян (бл. 1400 року^[20]), снятинський староста часів Ягайла, був членом комісії короля щодо поділу маєтностей Бучацьких^[3]
Ян підписувався як «Ян з Низнова», мав посаду воєводи руського (1468).

----

Пйотр — дружина Анна Паньовська
- Анджей — посол «менший» до Порти наприкінці 16 ст., син Пйотра та Анни Паньовської, дідич Хідновичів (Ходновичів), Пачковиць, Тамановичів^[21]

Миколай — підкоморій подільський, син чи онук галицького каштеляна Єнджея, дружина — Анна Кердеївна з Гедиміновичів^[3]
- Ян
- Єнджей (Анджей)
- Якуб з Рубешовичів
  - Вавжинець — підкоморич подільський
- Генрик — чоловік Катерини Чурило, доньки Андрія
  - Рафал — дідич Крукеничів, Чишок, зять львівського підкоморія (1497 року) Дерслава Вільчека гербу Порай^[22]
  - Францішек — каштелян любачівський; вдало оборонив Любачів від нападу татар-ногайців. Чоловік Катажини Дершняківної, доньки перемиського каштеляна Станіслава гербу (роду) Вренби, також відомого як Корчак. Діти:
    - Станіслав — войський самбірський, фундатор кальвінського збору в Краковці;^[23] дружина — Добрачиньська. Діти:
      - Валентій — підчаший перемишльський, одружений з Аґнешкою Скорутою;
    - Анджей — мав доньок Анну Яскманицьку, дружину писаря перемишльського, Зофію Красіцьку, дружину войського перемишльського, Катажину Вояковську і Ельжбету Пелчину.
    - Ян — каштелян сяноцький, одружений з Пакошевською. Мав двох доньок — Анну та Дороту.
    - Єжи — войський самбірський, одружений зі Стадницькою.
  - Зигмунт — дідич Хідновичів
  - Миколай — чоловік Катажини Комарніцкої
  - Анна — дружина Якуба Гербурта

Ян — ловчий перемиський, дружина — Анна Яксманицька гербу Леліва, донька перемиського судді
- Валентій — підчаший белзький, дружини: Барбара Лащ^[24] Катажина Ястшембска
  - Станіслав Антоній — чернігівський каштелян
    - Александер Антоній — перемиський єпископ РКЦ^[25]
    - Антоніна — дружина завіхостського каштеляна Ґнєвоша
  - Станіслав Александер — підстолій подільський^[26]

Єжи — перемиський стольник
- Анджей Максиміліан
  - Єжи Богуслав — львівський каштелян, ловчий великий коронний^[27]
  - Станіслав Юзеф — львівський каштелян, дідич Куп'ятичів, Даровичів, Ярославичів

Каспер — чоловік Магдалени Дуніковської
- Зиґмунт (†1663) — дідич Ходновичів, каштелян сяноцький, син Каспера^[28]
  - Кароль — кросненський староста^[29]

Яцек (пом. 7 лютого 1828) — дідич маєтків Гочів, Тісна, представник лицарського стану, віце-маршалок Галицького стан. сейму 1817, нащадок Анджея Фредра, що жив на межі XV–XVI ст.^[14]
- Александер (1793–1876) — граф, польський комедіограф, поет, мемуарист, масон; син графині Маріанни Дембіньської, одружений із Зофією з Яблоновських, батько Софії Шептицької, дід Романа (митрополита Андрея) Шептицького.
Ядвіґа з Фредрів Стадніцька — перша дружина перемиського каштеляна Станіслава Стадніцького.

Анна Вінцентіна (†1733) — дружина крем'янецького старости Михайла Фрaнцисkа Чорторийського (пом. після 1692)^[30]

Загиблі у битві під Сокалем 2 серпня 1519 р. представники роду були поховані в Латинській катедрі Львова.

Антоні — перший абат монастиря бернардинів (Бережани)^[31]

Маєтності

Одним з маєтків Фредрів був Сурохів.

Див. також

Палац Фредрів-Шептицьких

Примітки

↑ родовий відмінок Mierzbów
↑ так у Несецького
↑ ^а ^б ^в Niesiecki K. Korona Polska [Архівовано 2014-06-07 у Wayback Machine.]… — Т. 2. — S. 167.
↑ Яксманичі?
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 312—313.
↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 238—239.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 313.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314—315.
↑ Garbacik J. Fredro (Frydro, Fridro, Fredrowicz) Andrzej, z Pleszewic, Czeszek, Lubinia i Lackiego (Laczskie) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113. (пол.)
↑ S. 318.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 319
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 320.
↑ ^а ^б Garbacik J. Fredro Aleksander (1793—1876) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. (пол.)
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 317.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 316.
↑ Reychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw : Nakladem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. (пол.)
↑ Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.). — S. 606. (пол.)
↑ ^а ^б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 315.
↑ Несецький висловив сумнів у цій посаді, оскільки вона, на його думку, мала б появитись пізніше, він ставить 1436 рік
↑ Reychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy… // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. (пол.)
↑ Niesiecki K. Korona Polska… [Архівовано 2014-08-11 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 532.
↑ Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.) — S. 606. (пол.)
↑ Przybos A. Fredro Walenty z Pleszowic h. Boncza (1602-przed 1677) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 126. (пол.)
↑ ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 104—105. (пол.)
↑ Czaplinski W. Fredro Stanislaw Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 125. (пол.)
↑ Przybos A. Fredro Jerzy Boguslaw z Pleszowic h. Boncza (†po 1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123. (пол.)
↑ Czaplinski W. Fredro Zygmunt (†1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 127. (пол.)
↑ Czaplinski W. Fredro Karol (†1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123—124. (пол.)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 6 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.]
↑ Тихий Б. Монастир бернардинів // Пам'ятки України. — К., 2013. — № 5 (188) (трав.). — С. 24.

Джерела та література

Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 312—322. (пол.)
Lozinski W. Zycie polskie w dawnych wiekach (1907). — Lwow : Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 206. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Zlotey Wolności Starozytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga, Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota, Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona… — Lwow : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. (пол.)
Niesiecki K.. Korona Polska przy Zlotey Wolności Starozytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga, Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota, Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona… — Lwow : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 2. — S. 167—171. (пол.)
Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego. — Krakόw, 1584. — S. 601—604. (пол.)

Посилання

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] родовий відмінок Mierzbów

[2] так у Несецького

[N67-3] а ^б ^в Niesiecki K. Korona Polska [Архівовано 2014-06-07 у Wayback Machine.]… — Т. 2. — S. 167.

[4] Яксманичі?

[5] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 312—313.

[6] Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 238—239.

[Б14-7] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314.

[Б13-8] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 313.

[9] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314—315.

[10] Garbacik J. Fredro (Frydro, Fridro, Fredrowicz) Andrzej, z Pleszewic, Czeszek, Lubinia i Lackiego (Laczskie) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113. (пол.)

[11] S. 318.

[Б19-12] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 319

[Б20-13] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 320.

[:0-14] а ^б Garbacik J. Fredro Aleksander (1793—1876) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. (пол.)

[Б17-15] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 317.

[Б16-16] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 316.

[17] Reychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw : Nakladem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. (пол.)

[18] Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.). — S. 606. (пол.)

[Б15-19] а ^б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 315.

[20] Несецький висловив сумнів у цій посаді, оскільки вона, на його думку, мала б появитись пізніше, він ставить 1436 рік

[21] Reychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy… // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. (пол.)

[22] Niesiecki K. Korona Polska… [Архівовано 2014-08-11 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 532.

[23] Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.) — S. 606. (пол.)

[24] Przybos A. Fredro Walenty z Pleszowic h. Boncza (1602-przed 1677) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 126. (пол.)

[25] ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 104—105. (пол.)

[26] Czaplinski W. Fredro Stanislaw Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 125. (пол.)

[27] Przybos A. Fredro Jerzy Boguslaw z Pleszowic h. Boncza (†po 1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123. (пол.)

[28] Czaplinski W. Fredro Zygmunt (†1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 127. (пол.)

[29] Czaplinski W. Fredro Karol (†1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123—124. (пол.)

[30] Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 6 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.]

[31] Тихий Б. Монастир бернардинів // Пам'ятки України. — К., 2013. — № 5 (188) (трав.). — С. 24.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]