Фрідріх Вільгельм фон Біссінг | |
---|---|
нім. Friedrich Wilhelm von Bissing | |
![]() | |
Народився | 22 квітня 1873[1][2] або 10 травня 1873[3] ![]() Потсдам, Прусське королівство, Німецька імперія[1][3] ![]() |
Помер | 12 січня 1956[1][2][…] (82 роки) ![]() Обераудорф, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина[1][3] ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Національність | німець |
Діяльність | археолог, антрополог, єгиптолог, викладач університету ![]() |
Alma mater | Боннський університет ![]() |
Галузь | археологія, єгиптологія |
Заклад | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Утрехтський університет[3] ![]() |
Науковий ступінь | доктор наук |
Членство | Німецький археологічний інститут Баварська академія наук ![]() |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини ![]() |
Батько | Моріц фон Біссінг |
Мати | Myrrha Wesendonckd[4] ![]() |
Діти | Myrrha von Bissingd[4] ![]() |
Нагороди | ![]() |
![]() ![]() |
Фрідріх Вільгельм фон Біссінг (нім. Friedrich Wilhelm von Bissing; 22 квітня 1873, Потсдам — 12 січня 1956, Обераудорф-на-Інні) — німецький єгиптолог, археолог, професор (1906), доктор наук (1896). Член Баварської академії наук.
Син прусського генерала Моріца фон Біссінга. Вивчав класичну філологію, археологію, єгиптологію й історію мистецтва в університетах Бонна та Берліна. Учень Адольфа Ермана. В 1896 році отримав науковий ступінь доктора наук (дисертація на тему статистичних таблиць фараона Тутмоса III — «De tabula quam dicunt statistica Tuthmosis III commentatio»).
В 1897—1898 роках брав участь в роботі над створенням Берлінського словника єгипетської мови в Прусській академії наук.
Довгий час провів на розкопках в Єгипті. Разом з Людвигом Борхардтом, єгиптологом, який відкрив світу Нефертіті, проводив археологічні розкопки Великого сонячного храму, збудованого, фараоном Ніусерра в містинності Абу-Гораб. Витрати на розкопки покривав за рахунок особистих заощаджень.
Йому належить важлива роль в складанні «Загального каталогу» Каїрського єгипетського музею (фр. Catalogue général des antiquités Egyptiennes du Musée du Caire).
Після повернення з Єгипту з 1901 року працював у Мюнхенському університеті, спочатку — доцентом, пізніше — професором. Зібрав велику бібліотеку і багату колекцію старожитностей.
З 1922 року до виходу на пенсію у 1926 році, був професором в Університеті Утрехта. Останні 30 років свого життя займався приватною науковою діяльністю в м. Обераудорф-на-Інні.
Окрім наукової діяльності, Ф. фон Біссінг бул реакційним політиком, впевненим націоналістом, антисемітом і виступав проти католичної церкви. З 1925 року — член НСДАП, був другом Рудольфа Гесса . Нагороджений Золотим партійним знаком.
Був ревним протестантом, членом Генерального Синоду Євангелічно-лютеранської церкви Баварії.
![]() |
Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |