Фрідріх Ферч | |
---|---|
нім. Friedrich Albert Foertsch | |
Народився | 19 травня 1900[1][3] Джоново-Валецьке, Deutsch Kroned, Пруссія |
Помер | 14 грудня 1976[1][2][3] (76 років) Гослар, Нижня Саксонія, ФРН[1][2] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | офіцер |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | General Inspector of the Bundeswehrd |
Військове звання | Генерал-лейтенант |
Нагороди | |
Фрідріх Альберт Ферч (нім. Friedrich Albert Foertsch; 19 травня 1900 — 14 грудня 1976) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту, генерал бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Син працівника державної адміністрації Прусської комісії з розселення в Позені і Західній Пруссії. Молодший брат генерала піхоти Германа Ферча.
21 травня 1918 року вступив у Прусську армію. Учасник Першої світової війни, після завершення якої вступив у фрайкор Гінденбурга. 1 січня 1921 року продовжив службу в рейхсвері.
В 1938 році призначений квартирмейстером генштабу 3-го армійського корпусу. З 25 жовтня 1939 року — начальник оперативного відділу генштабу 60-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. З 1 жовтня 1940 року — начальник 1-го відділу штабу начальника відділу озброєнь і командувача Резервною армією. З 1 червня 1942 року — начальник оперативного відділу, з 1 грудня 1943 року — начальник штабу 18-ї армії. З січня 1945 року — начальник штабу групи армій «Курляндія». В травні потрапив у радянський полон.
В 1949 році звинувачений військовим трибуналом у тому, що «війська і підлеглі йому з'єднання знищили міста Псков, Новгород і Ленінград, а також зруйнували пам'ятки історичного мистецтва у містах Гатчина, Петергоф, Павловськ і Пушкін». Ферч визнав, що віддавав накази здійснювати обстріли, проте це було необхідне для війни. 29 червня 1950 року засуджений до 25 років таборів. В жовтні 1955 року переданий владі ФРН і звільнений. На той момент Ферч схуд до 46 кілограмів і став сліпим на одне око, йому знадобився рік, щоб повністю відноситись.
2 листопада 1956 року втупив у бундесвер і очолив 2-й корпус в Ульмі. З 5 квітня 1957 року — командир 2-ї гренадерської дивізії в Гіссені. На цих посадах Ферч проявив себе хорошим партнером французьких, британських і американських військ. З 1 січня 1959 року — заступник начальника відділу «Планування і політика» Штабу Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі. З 1 квітня 1961 року — генерал-інспектор бундесверу. 31 грудня 1963 року вийшов у відставку.