Фулфі́лмент (ам. англ.order fulfillment, брит. англ.order fulfilment, — «виконання замовлення») — у широкому значенні позначення комплексу операцій, починаючи від запиту місцем збуту до доставки товару до кінцевого споживача. Іноді вживається у вужчому значенні: операція з дистрибуції (постачальної логістики).
Перші дослідження щодо стратегії виконання замовлень були розпочаті нідерландським спеціалістом з інформатики Гансом Вортманном[1]. Надалі вони були розвинуті Гелом Мейтером[2] у його міркуванні про відношення двох параметрів — P:D. Обидва параметри пов'язані з таким поняттям, як «час виконання»[en] (lead-time): величина P визначається як реальний час виконання (the production lead-time) замовлення, а D — бажаний час виконання (the demand lead-time). Його можна розглядати по-різному:
Час виконання (очікування замовлення), встановлений компанією для споживача, бажаний продавцем;
Час виконання, бажаний споживачем;
Час виконання, заснований на конкуренції з іншими компаніями.
Виходячи зі значень P і D, компанія має кілька основних можливостей стратегії фулфілменту:
Спроектуй-на-замовлення[en] (англ.Engineer-to-Order (ETO)) — при D>>P. Товар розробляється і виробляється відповідно вимог, що ставить замовник. Така стратегія звичайна для великих будівельних проектів і товарів, що виробляють у єдиному екземплярі (наприклад, болідів Formula 1);
Зроби-на-замовлення (англ.Build-to-Order (BTO), Make-to-Order (MTO)) — при D > P. У цьому разі замовлення виконують за типовим проектом, але кінцеве виконання товару залежить від вимог замовника. Ця стратегія типова для виробництва автомобілів високого класу й літаків;
Склади-на-замовлення (англ.Assemble-to-Order (ATO), Assemble-to-request) — при D<P. Товар складають з готових деталей, що наявні на складі, згідно з вимогами замовника. Така стратегія можлива у разі розбірної, модульної конструкції виробів, конфігурацію яких можна варіювати. Типовий приклад подібної організації фулфілменту — виконання замовлень американським виробником комп'ютерної техніки Dell.
Зроби-на-схов[en] (англ.Make-to-Stock (MTS), Build-to-Forecast (BTF), Build-to-stock (BTS)) — при (D=0). Товар виробляється на основі прогнозу ринку, і доставляється споживачу зі сховищ (складів). Стратегія звичайна для роздрібної торгівлі (зокрема, продуктів харчування).
При передачі в фулфілмент-центр, набір конкретних операцій фулфілменту може варіюватися. Тобто інтернет-магазин може передавати на аутсорсинг як усі бізнес-процеси, так і тільки якусь їх частину. Наприклад, покласти обробку повернень не на фулфілмент-центр, а на власних співробітників, або зберігати товари на власних площах.
Обрана стратегія фулфілменту[5] визначає точку прив'язки замовлення клієнта (the decoupling point) до членів ланцюгу поставок[6]. Вона є місцем у системі поставок, де зустрічаються «штовхальний» (ведений прогнозом збуту) і «тягальний» (ведений попитом, див. управління ланцюгом попиту[en]) елементи ланцюга поставок. Точка є буфером, що амортизує невідповідності між прогнозом продажів і дійсним попитом (похибку прогнозу[en]). Що характерно, чим вище співвідношення P: D, тим більше компанія залежить від точності прогнозів і наявності запасів. Гел Мейтер пропонує три способи, щоб розв'язати «дилему планування»:
Підвищенняе точності прогнозів;
Передбачення їхньої гнучкості;
Організація процесу розпізнавання похибок прогнозів і швидка корекція плану виробництва[2].
Росте необхідність пересувати точку розмежування відповідальності по ланцюгу поставок: з метою мінімізувати залежність від прогнозів ринку і максимізувати елементи ланцюгу, що мають зворотню реакцію (ведені попитом). Цим прагненням відповідає концепція «Якраз вчасно», впроваджена компанією Toyota[2].
Стратегія фулфілменту також застосовується до задач компанії швидкого реагування на зміни смаків, побажань споживачів («кастомізації»)[7]. Стратегії, що допомагають уникнути необхідності занадто розширювати асортимент, включають можливість модульного складання виробів (modularity), варіацію комплектації (option bundling), відстрочене остаточне складання (late configuration), стратегію «Зроби-на-замовлення» (ЗНЗ) — все, що прийнято звати стратегіями масової кастомізації.
В Україні компанії, які надають послуги фулфілменту, можна умовно розділити на кілька груп:[8]
Пункт поштового розсилання компанії. Займаються комплектацією, пакуванням замовлень, роботою з Укрпоштою. Треба враховувати, що складські роботи у таких компаній обмежуються обробкою листів, поліграфії, періодичних видань і, як правило, не стосуються товарів народного споживання;
Кур'єрські компанії, що займаються доставкою продукції, впроваджують електронну комерцію, вдосконалюють складські процеси;
3PL оператори: займаються складською і транспортною роботою, користуються послугами оптимальних кур'єрських служб, але більше орієнтовані на «велику» В2В логістику;
Точки: завдяки виділенню послуги фулфілменту в окремий бізнес-напрямок, пропонують клієнтам повний цикл обслуговування товару/замовлення, в тому числі і з передачею фулфілменту будь-якій кур'єрській службі на вибір замовника.
↑Hans Wortmann, Chapter: «A classification scheme for master production schedule», in Efficiency of Manufacturing Systems, C. Berg, D. French and B. Wilson (eds) New York, Plenum Press 1983
↑ абвHal Mather, Competitive manufacturing, Prentice Hall 1988
↑Fogarty, Blackstone, Hoffman. Production & Inventory Management 2nd ed. South-Western Publishing Co. 1991 p.2-3 ISBN 0-538-07461-2
↑Keely L. Croxton. (2003) «The Order Fulfillment Process», International Journal of Logistics Management, The, Vol. 14 Iss: 1, pp.19 — 32