«Філософ у роздумах» [1] — олійна картина, написана Рембрандтом ван Рейном, зберігається в музеї Лувр, у Парижі.
нід. Oude man in een interieur met wenteltrap[2] англ. Old man in an interior with winding staircase[2] | |
---|---|
Творець: | Рембрандт[3] |
Час створення: | 1632 |
Висота: | 28 см |
Ширина: | 34 см |
Матеріал: | олійна фарба[2] і oak paneld[2] |
Жанр: | побутовий жанр |
Зберігається: | Лувр Абу-Дабі |
Музей: | Department of Paintings of the Louvred[2] |
Інвентарний номер: | INV 1740 і MR 946 |
Філософ у роздумах у Вікісховищі |
Картина датована 1632 роком, коли Рембрандт переїхав з Лейдена до Амстердаму.[5] Останні дослідження припускають, що на картині замість роздумів зображено «Товита і Анну». Таке тлумачення наведено в каталозі аукціону 1738 року, першому джерелі, яке чітко посилається на цю картину.
Картина була привезена до Парижа з Гааги в середині 18 століття і потрапила в аристократичні колекції, перш ніж була придбана для королівських колекцій, що розміщуються в Луврському музеї. [6] Картина згадується в працях багатьох літературних діячів 19-го та 20-го століть, зокрема Жорж Санд, Теофіла Готьє, Жюля Мішле, Марселя Пруста, Поля Валері, Гастона Башляра, Поля Клоделя та Олдоса Хакслі.
Написана олійними фарбами на дубовій панелі розміром близько 28 x 34 см, картина зображає в трохи пришвидшеній перспективі дві фігури в частково склепінному інтер'єрі, в якому домінує дерев'яні гвинтові сходи. Архітектура включає камінь, цеглу і дерево, с арочними елементами (вікно, склепіння, двері), що створюють враження монументальности. На до-іконографічному рівні це одне з найбільш «графічних» творів Рембрандта, в тому сенсі, що воно містить у собі безліч прямих, вигнутих, кругових і розбіжних ліній: від ліній плит до ліній вікна, цегла, обшивка і, звісно ж, сходи. Як і у випадку зі сходами і підносом для кошика в центрі композиції, можна сказати, що вигнуті лінії утворюють прямі[7]. Перша фігура — старий чоловік, що сидить за столом біля вікна, схиливши голову і склавши руки на коліна. Друга фігура — стара жінка, яка доглядає вогонь відкритого вогнища. Третю фігуру — жінку, що стоїть на сходах із кошиком, повернутою до глядача, видно на гравірованих репродукціях картини XVIII і XIX століть, але практично не видно у нинішньому стані картини[8]. У цілому нині картина досить темна через старіння лаку[9].