Християнство у XX столітті
.svg)
Християнство в 20 столітті характеризується швидкою секуляризацією західного суспільства, яке почалося в 19-му столітті, і поширенням християнства в незахідних регіонах світу.
З'явився християнський екуменізм після з Единбурзької місіонерської конференцією в 1910 році, і прискорився після Другого Ватиканського Собору католицької церкви.
У той же час, атеїзм поширюється в комуністичній Східній Європі і Радянському Союзі привівши до переслідувань багатьох православних і інших християн. Багато православних виїхали до Західній Європі та Америки, що призвело до значного збільшення контактів між Західним і Східним християнством. Проте, відвідуваність церкви скоротилася більше в Західній Європі, ніж це було на Сході. Римсько-католицька церква ввела багато реформ для модернізації. Католицькі та протестантські місіонери також здійснювали подорожі на Далекому Сході, з'явилось багато послідовників у материковому Китаї, Тайвані та Японії.
На початку століття зазнало значних втрат і було переслідуване в соціалістичних країнах, але з початкою кризи в СРСР почало відроджуватись і відновлювати своє становище. Після розпаду Радянського Союзу відбулось відокремлення національних православних церков від Московського патріархату.
Головним центром протестантизму в цей час стають Сполучені Штати. Виникають нові рухи харизматичних та п'ятидесятницьких церков. За короткий час вони стають найчисельнішою течією. Після деколонізації Африки протестантизм швидко поширюється на цьому континенті.
Протягом XX ст. території поширення католицизму перебувало під владою Третього рейху та фашистського режиму Муссоліні. Після їх католицькі Польща, Угорщина, Чехія опинились в соціалістичному таборі.
В 1965 році на Другому Ватиканському Соборі було прийнято декларацію з засудженням антисемітизму.