Хріновина

Хріновина

Тип	томатний соус
Походження	Росія, Україна
Входить у національні кухні	російська, українська
Необхідні компоненти	Хрін, часник, томати
Зазвичай використовувані компоненти	чорний та червоний перець, солодкий перець, оцет, цукор
Схожі страви	аджика, хрін
Медіафайли у Вікісховищі

Хріно́вина^[1] — гострий соус з подрібнених помідорів, хріну, часнику та солі^[2]. Належить до групи томатних соусів. Є традиційною приправою російської та української кухонь^[1]. Цю приправу також називають «хрінодером», «горлодером»^[3][4][5]. У районі Уральських гір має розповсюджену назву «хріно́ва закуска». У Заураллі хріновину називають «вогником».

Опис

Соус складається з хріну, часнику та свіжих помідорів (або тільки з червоних, або з червоних і зелених), пропущених через м'ясорубку, з додаванням солі та чорного перцю за смаком^[6][2][3]. Іноді також додають червоний перець, солодкий перець, оцет, цукор, моркву (останню в невеликій кількості для очищення м'ясорубки від шкурок помідорів). Кількість помідорів може змінюватись за бажанням — дивлячись, наскільки гострим ви бажаєте отримати соус^[5]. У Росії хріновину випускають промислові підприємства, у продаж вона надходить під найменуванням «Хрін червоний», «Хріновина», «Хрінодер».

Зберігання

На холоді (у холодильнику) зберігається довго у запакованому вигляді і без консервування^[2]. Чим більше у ній хрону та часнику — тим довше зберігатиметься приправа^[5].

Галерея

• 
  Склад: Перетертий корінь хрону
• 
  Склад: давлений часник
• 
  Склад: різані томати
• 
  Готова хріновина
• 
  Хріновина що простояла у холодильнику рік
• 
  Хріновина на скибці хліба.

Див. також

Хрін (приправа)

Хріновуха

Аджика

Хрінничка

Примітки

1. Бабенко В. Я. Пища украинского населения Башкирии [Архівовано 22 липня 2018 у Wayback Machine.] / «Советская этнография» — № 2 — 1989. — М.: Наука. — С. 102. — 177 с. — ISSN 0038-5050(рос.)
2. Хреновина. COYC.ru. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 27 жовтня 2011.
3. Макаревич, Алена. Едим и худеем. — М. : Geleos Publishing House, 2006. — С. 149. — 5000 прим. — ISBN 5818905500, 9785818905501.
4. Юдин А. В. Сибирь. Путеводитель — М.: Вокруг света, 2006. — 624 с. — ISBN 5-98652-082-3.
5. Сибирская «хреновина». supercook.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 27 жовтня 2011.
6. Острая закуска "Хреновина". gotovim-doma.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 27 жовтня 2011.

Джерела

• Макаревич, Алена. Едим и худеем. — М. : Geleos Publishing House, 2006. — С. 149. — 5000 прим. — ISBN 5818905500, 9785818905501.
• Вот так Хреновина!. Комсомольская правда. ЗАО «ИД «Комсомольская правда». 2 вересня 2011. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 7 січня 2012.

Посилання

• Сайт «Соус.ru» о хреновине. [Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Хреновина. Другой рецепт. Кулинарные рецепты. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 27 жовтня 2011.
• Институт этнологии и антропологии им. Н.Н. Миклухо-Маклая, Академия наук СССР. Советская этнография. Наука, 1986. с. С. 102. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 27 жовтня 2011. С 1960-х годов стали готовить домашний томатный соус с хреном (хреновина), в который добавляются чеснок, соль и перец. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)