Цві Нішрі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нішрі.
Цві Нішрі
Народився4 січня 1878(1878-01-04) Редагувати інформацію у Вікіданих
Царекостянтинівка, Пологівський район, Запорізька область, Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 липня 1973(1973-07-22) (95 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняТрумпельдорd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвихователь, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоThe Young Workerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриХана Орлова Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиRina Havrond Редагувати інформацію у Вікіданих

Цві Нішрі (Орлов) (4 січня 1878 — 22 липня 1973) — спортивний діяч, піонер з фізичного виховання у Британському мандаті в Палестині, а згодом і в Ізраїлі[2][3][4][5][6]. Брат Хани Орлової[7], дядько Рафуля Ейтана[en][8].

Біографія

[ред. | ред. код]

Нішрі Цві народився у Царе-Костянтинівці[9] Олександрівському повіті Катеринославської губернії Російської імперії, нині Харківська область України, у єврейській родині[7]. Служив у царській армії[2][10].

Емігрував до Палестини у 1903, працював у Петах-Тікві[2].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Проблемами фізичного виховання займався з 1906 року[2][11].

У 1908–1938 брав участь у проведенні в Ізраїлі багатьох наукових семінарів з проблем фізичного виховання, організував та проводив спеціальні курси з гімнастики для вчителів та спортсменів. Викладав у гімназії «Герцлія» 40 років[11].

У 1913 видав першу спортивну книгу на івриті «Уроки гімнастики», розробив професійну термінологію[2][11].

Один із засновників спортивного товариства «Маккабі» та скаутського руху в Ізраїлі[2][10][12][13].

Заснував гімнастичне товариство «Рішон ле-ціон». З 1927 — голова (потім почесний президент) Ізраїльського товариства викладачів фізичного виховання в Інституті фізичного виховання та спорту імені О. В. Вінгейта[7].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нішрі Цві був введений у Міжнародний єврейський спортивний зал Слави у 1981 році[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.rujen.ru/index.php/%D0%9D%D0%98%D0%A8%D0%A0%D0%98_%D0%A6%D0%B2%D0%B8
  2. ↑ а б в г д е ж Joseph M. Siegman (1992). The International Jewish Sports Hall of Fame. с. 145. ISBN 9781561710287. Процитовано 3 листопада 2011.
  3. ↑ Mekhon Ṿingaiṭ le-ḥinukh gufani (1977). Physical education and sport in the Jewish history and culture: proceedings of the second international seminar, July 1977. Процитовано 3 листопада 2011.
  4. ↑ Haim Kaufman (12 квітня 2008). Physical Education and Sport in Israel. Boeliem.com. Процитовано 3 листопада 2011.
  5. ↑ חברה קדישא תל אביב יפו והמחוז. Kadisha.biz. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 3 листопада 2011. [Архівовано 2012-04-02 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Etan Bloom (1 грудня 2008). Arthur Ruppin and the Production of the Modern Hebrew Culture (PDF). Процитовано 3 листопада 2011.
  7. ↑ а б в Еврейский мемориал. Виртуальный некрополь. jewish-memorial.narod.ru. Процитовано 22 листопада 2023.
  8. ↑ Raful Eitan (1992). A Soldier's Story: The Life and Times of an Israeli War Hero. SP Books. ISBN 1-56171-094-6. Процитовано 3 листопада 2011.
  9. ↑ НИШРИ Цви — Российская Еврейская Энциклопедия. www.rujen.ru. Процитовано 23 листопада 2023.
  10. ↑ а б Bernard Postal; Jesse Silver; Roy Silver (1965). Encyclopedia of Jews in Sports. Bloch Pub. Co. Процитовано 3 листопада 2011. Zvi Nishri.
  11. ↑ а б в Raphael Patai (1971). Encyclopedia of Zionism and Israel. Herzl Press. ISBN 9780070796355. Процитовано 3 листопада 2011.
  12. ↑ Israel magazine. Spotlight Publication Ltd. 1969. Процитовано 3 листопада 2011.
  13. ↑ History: The 1900s. Maccabiusa.com. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 3 листопада 2011. [Архівовано 2012-04-21 у Wayback Machine.]