Числова Катерина Гаврилівна | |
---|---|
Народилася | 21 вересня 1846 ![]() Санкт-Петербург, Російська імперія ![]() |
Померла | 13 грудня 1889 (43 роки) ![]() Крим, Російська імперія ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | балерина ![]() |
Катерина Гаврилівна Числова (1846–1889) — російська балерина, коханка великого князя Миколи Миколайовича, сина імператора Миколи I, і мати його п'ятьох дітей.
Катерина Числова народилася 21 вересня 1846 в сім'ї Гаврила Числова [1]. Стала балериною імператорського балету і партнеркою знаменитого польського танцюриста Фелікса Кшесінського.
З великим князем Миколою Миколайовичем, третім сином імператора Миколи I і Олександри Федорівни, Числова познайомилася на початку 1860-х років, коли виступала в Червоному Селі під Петербургом, де великий князь розпорядився побудувати великий дерев'яний театр. Після знайомства вони стали коханцями, незважаючи на те, що Микола був одружений і мав двох синів. Числова оселилася в будинку навпроти палацу князя. Коли балерина хотіла побачитися з Миколою, вона запалювала дві свічки біля вікна, і Микола бачив їх зі свого кабінету. У 1868 році вона народила від нього першу дитину [2].
Катерина Числова кинула сцену і стала піклуватися про фінансове благополуччя своїх дітей, яке повністю лягло на Миколая. Коли про їхній роман дізнався імператор Олександр II, він звелів негайно вислати Числову з Петербурга в місто Венден під Ригою. Після його загибелі в 1881 році новий імператор Олександр III дозволив Катерині повернутися в столицю, де та стала жити разом з Миколою Миколайовичем в його Миколаївському палаці і маєтку Знам'янка [3].
8 грудня 1882 імператор надав дітям Миколи Миколайовича, яких на той час народилося вже п'ятеро, дворянські права і прізвище Миколаєві. Сама Катерина взяла прізвище Числова-Миколаєва [1]. 3 грудня 1889 вона померла від раку стравоходу у віці 43 років[4] .
Великий князь важко переживав втрату коханки, смерть Катерини сильно вдарила по його здоров'ю. Покійна балерина залишила після себе 1 мільйон рублів своїм дітям. Микола Миколайович помер через два роки, 13 квітня 1891 року в Ялті[5].