Чичкан Ілля Аркадійович

Ілля Аркадійович Чичкан
Народження29 серпня 1967(1967-08-29) (57 років)
Київ, УРСР
Національністьукраїнець
Країна Україна
Діяльністьмитець, художник, фотограф
CMNS: Чичкан Ілля Аркадійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чичкан.

Ілля Аркадійович Чичкан (* 29.08.1967 р. Київ) — сучасний український художник, представник Нової хвилі в українському мистецтві. 2009 року Чичкан брав участь у Венеційському бієнале, представляючи український павільйон.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1967 року в Києві, де досі живе й працює. Також працює в Берліні. Онук Леоніда Чичкана — українського радянського художника-соцреаліста, з 1971 року — професора Київського художнього інституту. Батько — Аркадій Чичкан — український художник-нонконформіст, учасник легендарної «Виставки 13-ти» (1979), що була виявом пасивного опору українського живопису проти соцреалізму. Діти Іллі Чичкана: Давид і Олександра, також відомі як молоді сучасні українські художники.[2]

Творчість

[ред. | ред. код]

На сьогодні Ілля Чичкан — один з найвідоміших у світі й найдорожчих українських художників, що виставляються. Працює в різних жанрах: живопис, фотографія, інсталяція, відео.

У 1990-х рр. ім'я Чичкана було пов'язано з художнім рухом «Нова хвиля», що з'явився як український прояв мистецтва трансавангарду (один із напрямів у мистецтві раннього постмодернізму), а також як реакція на ключові зміни, які настали після перебудови.

У 1988—1989 рр. Чичкан і невелика група інших художників, зокрема Олександр Гнилицький, Максим Мамсиков, Василь Цаголов, Валерія Трубіна, Юрій Соломко, Ілля Ісупов, заснували групу під назвою «Паризька Комуна» — за назвою київської вулиці ім. Паризької комуни (зараз — вул. Михайлівська), де розташовувався знаменитий сквот, що слугував більшості з них будинком, майстернею і місцем зустрічей. Мистецтво «Паризької комуни» тих років було присвячено протесту проти бюрократичних культурних інститутів, що залишилися з радянських часів. Сквот проіснував до 1993 року.[3]

Незважаючи на активну участь у групових виставках в Україні та за кордоном, перша персональна виставка Чичкана «Мутація Ген» відбулася лише 1993 року в Києві у виставковій залі Спілки художників.

1994 року в Києві в центрі мистецтв «Брама» відбулася друга персональна виставка — Alter Idem, що тривала лише один день, її перервав сам художник після того, як учасниці жіночого клубу, які засідали в приміщенні галереї, намагалися закрити роботи Чичкана шматками тканини.

Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х Чичкан активно експонує свої роботи, проводячи щонайменше одну (іноді більше) персональну виставку на рік в Україні й за кордоном.

Роботи художника виставлялися в провідних галереях і музеях Європи, США і Південної Америки, а також брали участь у престижних міжнародних форумах і фестивалях сучасного мистецтва — бієнале в Сан-Паоло (1996), бієнале сучасного мистецтва в Йоганнесбурзі (1997), Празькій бієнале (2003), Белградській бієнале (2004), європейській бієнале Manifesta (2004), а також Венеційській бієнале (2009).

У 2003 році представив у Києві на виставці «Закликання Кармапи» (куратор — Євген Мінко) роботу «Воно», що 2008 року встановила рекорд як найдорожча картина сучасного українського художника[4][5][6].

2009 року Чичкан представляв Україну на 53-й міжнародній Венеційській бієнале сучасного мистецтва — найстарішому і найпрестижнішому з усіх світових артфорумів, участь в якому традиційно вважається одним з найвищих досягнень у кар'єрі художника або куратора. Спільно з японським художником Міхаро Ясухіро Чичкан підготував проект «Степи мрійників» — тотальну мультимедійну інсталяцію (музика, відео, перформанс) у старовинному Палаццо Пападопполі (Венеція). Частиною цього артпроєкту стало залучення знаменитого українського боксера Володимира Кличка в ролі куратора.

Вартість робіт Іллі Чичкана за даними аукціонних продажів:

2009 Phillips de Pury. «З життя комах». Полотно, олія, 190 х 160 см — 15 000 фунтів стерлінгів;

2009 Phillips de Pury. «Куратор-Важкоатлет». Фотографія, 122,7 х 150 см — 5 000 фунтів стерлінгів;

2008, Phillips de Pury. «Воно». Полотно, олія, 190 х 160 см — 40 000 фунтів стерлінгів.

2008 року роботу Іллі Чичкана «It» продано на аукціоні Phillips de Pury за рекордну для українського артринку суму $ 70 тис.

Живе і працює в Києві та Берліні.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Український павільйон
  2. ↑ Іллі Чічкан. LIGA. Процитовано 18 листопада 2018.
  3. ↑ К. Дорошенко, Т. Жмурко, Т. Кочубинская, К. Яковленко, К. Малих. Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище. Київ: PinchukArtCentre. 2018, с. 144-169. ISBN 978-966-97696-4-0 [1]
  4. ↑ Кордіяка, Олександра (9 жовтня 2003). Арт-погляд на буддизм. День. Процитовано 27 серпня 2022.
  5. ↑ Дорошенко, Костянтин (2015). Contemporary Кармапа. Конец эпохи позднего железа (російською) . Київ: Laurus. с. 90—96. ISBN 978-966-2449-70-9.
  6. ↑ Топ-5 найдорожчих картин сучасних українських художників. Газета по-українськи. 16 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2022.
  7. ↑ Ілля Чічкан. LIGA. Процитовано 18 листопада 2018.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Ілля & Саша Чічкан. PsychoDarwinism. Back to the Roods : каталог виставки 23.11—14.12.2017. — К. : Золотое сечение, 2017. — 46 с. (укр.) (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]