Чорноглав або Чорноглов (староісландська: Tjarnaglófi) — бог перемоги та війни, якому поклонялися в Рюгені, ймовірно, в місті Ясмунд, що згадується разом із Святовітом, Руєвітом, Поренутом, Поревітом і Пізамаром у сазі про Кнютлінгів.[en]
П'ятого бога звали Пізамар, з місця під назвою Ясмунд, що було знищене пожежою. Також був Tjarnaglófi, бог перемоги, що ходив разом з ними у військові походи. Він мав вуса зі срібла та чинив супротив довше за інших. Загалом, вони охрестили п'ять тисяч цієї експедиції.[1]Староісландський оригінальний текстEt fimmta goð hét Pizamarr; hann var á Ásund, svá heitir einn staðr; hann var ok brendr. Þá hét ok Tjarnaglófi, hann var sigrgoð þeirra, ok fór hann í herfarar með þeim; hann hafði kanpa af silfri; hann helz lengst við, en þó fengu þeir hann á þriðja vetri þar eptir; en þeir kristnuðu alls á landinu V þúsundir í þeirri ferð.
Олександр Гейштор [2] та Andrzej Szyjewski [3] прочитали назву як «Чорноглав/Чорноглов» (пол. Czarnogłów). Проте Олександр Брюкнер вважав, що єдиним правильним прочитанням імені було "Триглав". [4] Єжи Стшельчик зауважує, що саме войовничий характер бога може говорити про доцільність прочитання саме як "Триглав", але також це було й загальною ознакою для багатьох полабських і поморських богів. [5] Генрик Ловмянський визначив, що Чорноглав є «кладовищенським перетворенням Чорнобога», а Лешек Мошинський запропонував читати «T'arnogłowy» (від праслов’янської *tьrnъ, «терн»), що означає «з головою, увінчаною терном», тобто посилатися на терновий вінець Ісуса та по-християнськи впливати на пізнєполабське язичництво. [5] На думку Ярослава Горбачова, статуя Чорноглава насправді могла би бути статуєю Яровита чи Перуна, але він також стверджує, що джерело про Чорноглава може бути потенційним джерелом і про Чорнобога. [6]