Штакельберг Олександр Олександрович

Штакельберг Олександр Олександрович
рос. Александр Александрович Штакельберг
Народився22 січня 1897(1897-01-22)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія або Білопілля, Білопільська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер23 листопада 1975(1975-11-23)[1] (78 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Російська імперія
Діяльністьентомолог, зоолог, натураліст, викладач університету
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Галузьдиптерологія, зоологія[2], ентомологія[2] і Комарі[2]
ЗакладЗоологічний інститут РАН
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штакельберг.
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Stackelberg».

Stackelberg на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Олександр Олександрович Штакельберг (1897—1975) — радянський ентомолог, засновник вітчизняної школи диптерології, професор. Протягом майже 40 років був членом Президії Всесоюзного ентомологічного товариства при Академії наук СРСР (з 1962 — Почесний президент), протягом 20 років — головним редактором журналу «Ентомологічний огляд» (Зоологічний інститут РАН, Санкт-Петербург)[3][4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у містечку Білопілля (нині Сумської області) 22 січня 1897 року[5].

  • У 1920 році закінчив Петроградський університет
  • З 1920 до 1942 рр. — працював у Зоологічному музеї АН СРСР
  • У липні 1938 році заарештований НКВС, а 4 січня 1940 року випущений без суду[6].
  • з 1940 року професор. 
  • 1942—1948 — завідувач відділом ентомології Зоомузею АН СРСР
  • 1960—1965 рр. — завідувач лабораторією систематики Зоологічного інституту АН СРСР
  • 1962 — Почесний президент Всесоюзного ентомологічного товариства при Академії наук СРСР

Помер 23 листопада 1975 року.

Основні праці

[ред. | ред. код]

Штакельберг — автор 276 наукових робіт, серед яких серія визначників двокрилих комах (дві книги з 5-го тому «Визначники комах європейської частини СРСР»). Штакельбергом видані класичні дослідження в галузі систематики та фауністики двокрилих, зокрема про кровососущих комарів і мух.

На честь заслуг Штакельберга його ім'ям названо безліч видів тварин і одне сімейство двокрилих. Він зробив істотний внесок у вирішення проблеми ліквідації малярії в СРСР під час роботи разом з академіком Е. Н. Павловським в організації і роботі Малярійної комісії (1924). Здійснив експедиції і дослідження на Далекому Сході, в Середній Азії, в деяких тропічних країнах та в окремих районах Арктики.

Створена у Зоологічному інституті в 1920-х-1930-х роках Штакельбергом диптерологічна школа мала загальнонаціональний масштаб, звідси координувалася і прямувала підготовка фахівців в цій галузі і всі дослідження двокрилих комах у країні.

О. О. Штакельберг був організатором і редактором декількох триваючих і серійних видань Зоологічного інституту РАН, таких як «Фауна СРСР» і «Визначники по фауні СРСР».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Гуцевич А. В., Мончадский А. С., Штакельберг А. А. (1970). «Комары. Семейство Culicidae». (Насекомые двукрылые. Фауна СССР. Новая серия. 100. Том III. Вып. 4.) — 1970. 384 с. 
  • Штакельберг А. А. Наши мухи. Краткий экскурсионный определитель наиболее обычных видов мух северной и средней полосы европейской части СССР. Экскурсионная библиотека. Под общ. ред. Д. Н. Ангерта и Б. Е. Райкова. М.-Л. ГИЗ. 1926. 152 с. 
  • Штакельберг А. А. Кровососущие комары (сем. Culicidae) Союза ССР и сопредельных стран. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом. 1. 1927. VI+170 с. 
  • Штакельберг A. A. Diptera Двукрылые. // В Кн. Определитель насекомых. Под ред. И. Н. Филипьева. М.-Л. 1928. С. 512—604. 
  • Штакельберг А. А Определитель мух европейской части СССР. // Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом. 1933. Т. 7. 742 с. 
  • Штакельберг А. А. Сем. Culicidae. Кровососущие комары (подсем. Culicinae). // Насекомые двукрылые. Фауна СССР. Новая серия. Т. III. Вып. 4. 1937. Х+258 с. 
  • Штакельберг А. А. Двукрылые (Diptera). Общий обзор. В кн. Животный мир СССР, II. Зона пустынь. M.-Л. 1948. С. 162—179. 
  • Штакельберг А. А. Отряд Diptera Двукрылые. В. Кн. Определитель насекомых европейской части СССР. Под ред. С. П. Тарбинского и Н. Н. Плавильщикова. М.-Л. 1948. Совм. с Е. В. Домбровской, И. А. Рубцовым, Л. С. Зиминым. С. 782—814, 820—924, 832—900. 
  • Штакельберг А. А. Материалы по фауне длинноусых двукрылых (Nematocera Polyneura) Ленинградской области. // В кн. Рефераты работ учреждений отд. Биол наук АН СССР за 1941—1943 гг. М.-Л. 1945. 156 с. 
  • Штакельберг А. А. Материалы по фауне двукрылых Ленинградской области. I. Nematocera Polyneura (Diptera). // Труды Зоол. инст. АН СССР. 1951. Т. IX. Вып. 3. С. 703—742. 
  • Штакельберг А. А. Памяти Михаила Николаевича Римского-Корсакова (1873—1951) // Энтомологическое обозрение. 1952. Т. XXXII. С. 332—340. 
  • Штакельберг А. А. Синантропные двукрылые фауны СССР. // Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом. 60. М.-Л. 1956. 164 с. 
  • Штакельберг Н. С. Библиография малярии (эпидемиология, переносчики, борьба с малярией; организация противомалярийного дела в СССР 1771—1935). М.-Л. 1940. 963 с. 
  • Stackelberg, A. A. (1930—1971). Dolichopodidae, Unterfamilie Dolichopodinae. // In E. Lindner (ed.). Die Fliegen der Palaearktischen Region. Stuttgart, IV, 29, 51 (1930), 71 (1933), 82 (1934), 138 (1941), 284 (1971). P. 1—238.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Лер Павло Андрійович

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Биологи. Биографический справочник / под ред. Ф. Н. Серков — Киев: Наукова думка, 1984. — С. 715.
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Памяти Александра Алескандровича Штакельберга (1897—1975)[недоступне посилання з серпня 2019]
  4. ↑ Левашко, Елена Викторовна. (2007). Формирование и развитие энтомологических научных школ в Санкт-Петербурге: первая половина XX в. — Москва, 2007 — с.1-198. (рос.)(Перевірено 14 липня 2012)
  5. ↑ ШТАКЕЛЬБЕРГ Александр Александрович
  6. ↑ Открытый список жертв политических репрессий в СССР. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 8 лютого 2018. [Архівовано 2016-08-08 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Городков К. Б., Зайцев В. Ф., Нарчук Э. П. (1997). Памяти Александра Александровича Штакельберга (1897—1975) // Место и роль двукрылых насекомых в экосистемах. СПб. 1997. С. 9-12. 
  • Кержнер И. М. А. А. (1997). Штакельберг организатор и редактор серийных изданий Зоологического института РАН. // Место и роль двукрылых насекомых в экосистемах. СПб. 1997. С. 12-14. 
  • Крыжановский О. Л. (2002). Александр Александрович Штакельберг // «Отечественные зоологи». Труды ЗИН РАН. Том 292. 2002 (в). С. 34-41. 
  • Кузнецов С. Ю. Вклад А. А. Штакельберга в изучение журчалок (Diptera, Syrphidae) // Место и роль двукрылых насекомых в экосистемах. СПб. 1997. С. 19-20. 
  • Медведев Г. С. (1997). А. А. Штакельберг как редактор журнала «Энтомологическое обозрение» // Место и роль двукрылых насекомых в экосистемах. СПб. 1997. С. 14-16. 
  • Нарчук Э. П. (1997). Роль А. А. Штакельберга в создании коллекции двукрылых Зоологического института РАН // Место и роль двукрылых насекомых в экосистемах. СПб. 1997. С. 16-19. 
  • «Отечественные зоологи: Э. Менетрие, Г. Г. Якобсон, А. П. Семенов-Тян-Шанский, А. П. Рейхардт, А. А. Штакельберг, Н. В. Попов, Г. Я. Бей-Биенко, Г. А. Клюге, В. В. Ушаков». // Труды ЗИН РАН. Т. 292. 2002. 152 с.
    .