Шість пенсів


Велика Британія Велика Британія
Монетний двірКоролівський монетний двір Великої Британії
Маса1816—1970  2,83 г
Діаметр1816—1971, 2016—: 19,41 мм
Метал1551-1816 — срібло,
1816—1920 — 92,5 % Ag,
1920—1946 — 50,5 % Ag, 1947—1971 — мідно-нікелевий сплав: 75 % Cu, 25 % Ni,
2016- — 92,5 % Ag
Роки карбування1551-1971, 2016-наш час (не як обігова монета)
Аверс
Аверс
ОписАверс монети 1962 року випуску.
Реверс
Реверс
ОписРеверс монети 1962 року випуску.

Шість пенсів, також шестипенсовик (англ. Sixpence, 6d, також інколи tanner та sixpenny bit) — англійська та британська монета, що карбувалася з 1551 року по 1971 рік. Виведена з обігу після переведення грошової системи Британії на десяткову систему (децималізації). Фактично залишалася в обігу до 1980 року. Дорівнювала +1/40 фунта стерлінгів, або 6 пенсам. Після переходу на десяткову грошову систему дорівнювала 2+1/2 нових пенсів.

Найменування

[ред. | ред. код]

Монета в шість пенсів в період перебування в обігу в англійській мові мала й має кілька розмовних і діалектних назв.[1]:365[2]:59 У 19 столітті налічувалося щонайменше шістнадцять розмовних назв цієї монети.[2]:59 Серед розмовних, діалектних та сленгових назв монети відомі, зокрема, такі: tanner, sixpen, joey (з варіантом вимови [jouɪ][1]:226), sixpenny-bit, sixpenny-joey, sprasey ([sprα:zɪ][1]:385) тощо.[1]:365[2]:59

Стосовно походження доволі поширеної розмовної назви tanner висловлювалися різні думки. За однією з версій, вона походить, ймовірно, від циганського слова «tawno» — «маленький», «малюк»[2]:253[3][4] або від латинського «tener» — «незначний», «невеликий».[2]:253[4] За іншою версією, ця назва монети походить від прізвища головного майстра королівського монетного двору 18 століття Джона Таннера (англ. John Sigismund Tanner[en]).[5]

Літера «d» у позначенні шетипенсовика 6d є звичайним позначенням для старого (до 1971 року) пенні і є скороченням від латинського слова «denarius». Використання такої назви пов'язано з каролінгським денарієм, що в свою чергу отримав назву від римської срібної монети денарія.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші шестипенсовики почали карбувати в Англії у 1551 році за короля Едуарда VI. Вони виникли внаслідок зниження чистоти срібла в срібних монетах й, відтак, їхньої вартості протягом 1540-х років, зокрема срібного тестону (шилінга), який знизився у вартості з 12 до 6 пенсів.[6]

Шестипесовики карбувалися за всіх англійських монархів, що правили після Едуарда VI, а також під час Англійської республіки (1649—1660), коли монархія була скасована.

У 1920 році королівський монетний двір зменшив вміст срібла у шестипенсовику з 92,5 % до 50 %.[7] Це зменшення було зроблено через подорожчання срібла у світі, а також за світовою тенденцією усунення чи зменшення чистоти срібла в монетах.[8] З 1949 року при карбуванні монет срібло було повністю усунено міднонікелевим сплавом.

У 1966 році було прийнято рішення про децималізацію грошової системи Британії, під час якої фунт було розділено на 100 пенні, а не на 240, як було раніше. Децималізацію було сплановано на 15 лютого 1971 року. У зв'язку з цим було випущено низку нових монет. Шестипенсовик залишався в обігу з вартістю 2+1/2 нових пенсів до 30 червня 1980 року.

Опис

[ред. | ред. код]

Шестипенсовик в культурі

[ред. | ред. код]

За довгий час перебування в обігу шестипенсової монети в Британії з нею пров'язано кілька звичаїв.[9]

Звичайною практикою в Англії і в цілому в Британії було класти маленькі срібні монети у різдвяний пудинг. Такими монетами були трипенсовик й шестипенсовик. Той, в чий шматок потрапляла монетка, зберігав її і він, як вважалося, буде мати багатство в наступному році. Оскільки запаси срібних трипенсових монет поступово вичерпалися, срібний шестипенсовик став єдиною монетою, яку кладуть у різдвяний пудинг.[10]

У Великій Британії існує традиція класти шестипенсову монету у взуття нареченої, яка на своє весілля має мати при собі «щось старе, щось нове, щось запозичене, щось блакитне, і срібні шість пенсів у взутті» (англ. Something old, something new, something borrowed, something blue, and a silver sixpence in her shoe[en]). Срібний шестипенсовик у взуття нареченої кладе її батько перед вінчанням. Монета підкладається у знак того, що він бажає їй процвітання, любові та щастя в шлюбі.[11]

Королівський Монетний двір досі карбує й продає шестиенсовики зі стерлінгового срібла для таких заходів, як весілля та хрестини. Ці монети не можуть бути використані як платіжний засіб, але вони дозволяють людям продовжувати традиції, пов'язані з шестипенсовиком, якщо вони не мають справжньої монети вдома. Однак, такі монети коштують набагато більше, ніж еквівалент у шість пенсів.[9][11]

У Королівських військово-повітряних силах також прийнято на щастя мати при собі срібну монетку в шість пенсів. Ця традиція походить з часів Другої світової війни.[12]

Добре відома в Англії дитяча «Пісенька про шість пенсів».

Деякі гітаристи використовують шестипенсові монети замість плектра, надаючи перевагу жорсткосткій монеті аніж гнучкому традиційному пластиковому плектру.

Шестипенсова монета часто згадується у творах англійської літератури.

Гітарист гурту "Queen" Брайн Мей використовував цю монету замість звичного медіатора для гітари.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Michael V. Barry. Survey of English Dialects [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]. — Routledge, London and New York. — 1994 ISBN 0-415-02029-8 (англ.)
  2. ↑ а б в г д Hotten, John Camden. The Slang Dictionary: or vulgar words, street phrases, and «fast» expressions of high and low society [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.] — London, 1869. (англ.)
  3. ↑ Tanner. Oxford Reference. Oxford University Press. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018. (англ.)
  4. ↑ а б Graham D. Caie, Carole Hough, Irené Wotherspoon. The Power of Words: Essays in Lexicography, Lexicology and Semantics [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]. — Amsterdam — New York, NY. — 2006. P. 32 [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]. ISBN-10: 90-420-2121-7 (англ.)
  5. ↑ The Numismatic Scrapbook Magazine. 1970, Vol. 36, No 1, P. 262. (англ.)
  6. ↑ Sixpence. The Royal Mint Museum. The Royal Mint Museum, Llantrisant. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 23 березня 2018. (англ.)
  7. ↑ David Groom (10 липня 2010). The Identification of British 20th Century Silver Coin Varieties. Lulu.com. с. 44. ISBN 978-1-4457-5301-0. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 24 березня 2018.
  8. ↑ The Numismatist. 1972, Vol. 85. (англ.)
  9. ↑ а б Linda Crampton (18 січня 2018). The Sixpence and the Shilling: Coins, History, and Traditions. https://owlcation.com. HubPages Inc. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018. (англ.)
  10. ↑ Did You Know? Pre-Decimal Coins. http://www.rampantscotland.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 24 березня 2018. (англ.)
  11. ↑ а б Classic Coin Wedding Traditions. https://www.royalmint.com. The Royal Mint Limited. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018. (англ.)
  12. ↑ Superstitious? Own the 'Lucky' George VI Silver Sixpence. https://www.westminsterinternationalshop.com. The Westminster Collection. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018. (англ.)